11 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
український літературознавець, бібліограф, архівіст, журналіст Петро Баб'як (1926, село Велика Плавуча, нині Козівського району - 2011). Член Наукового товариства імені Шевченка. Дослідник життя і творчості І. Франка, Ю. Федьковича, Марка Вовчка, Є. Ярошинської, Уляни Кравченко, Марка Черемшини, Б.-І. Антонича та ін. Автор понад 300 публікацій у наукових збірниках, енциклопедичних і періодичних виданнях про українських письменників, композиторів, художників, вчених, у тому числі про О. Барвінського, І. Блажкевич, М. Гайворонського, В. Гнатюка, Б. Лепкого, Д. Січинського.
український футболіст, тренер Ігор Біскуп (1960, м. Монастириська). Майстер спорту. Другий найстарший футболіст (після Івана Шарія) в історії вищої ліги чемпіонату України — у 1999 році у складі «Ниви» (Тернопіль) виходив на поле у віці 41 рік 5 місяців. На професіональному рівні провів 18 сезонів, зіграв 555 матчів, забив 51 м'яч. Чемпіон області 1976 («Будівельник», м. Монастириська) і 1980 («Нива», м. Підгайці) років. Володар Кубка (1980 р.) і чемпіон (1982 р.) УРСР серед КФК. Срібний (1987 р.) і бронзовий (1989 р.) призер чемпіонату УРСР серед команд 2-ої ліги. Від 2000-го року до травня 2003 — тренер команди «Нива» (м. Тернопіль)
фізик, доктор фізико-математичних наук (Теория многочастичных электронных корреляций в металлах, 1987) Маркіян Ваврух (1942, с. Кошляки, тепер Підволочиського району) –Підготував 5 кандидатів наук. Написав 172 наукові праці
вчений у галузі медицини Ірина Ванджура (1920, м. Борщів – 21.07. 1997, м. Івано-Франківськ). Доктор медичних наук (1971), професор (1974).
правник, громадський діяч Степан Воркун (1887, с. Стегниківці, нині Тернопільського р-ну – 1941). Доктор права (1933). У період ЗУНР продовжував працювати суддею. Після відступу УГА заарештований, ув’язнений. 1922–32 – суддя в м. Чортків, потім – у м. Борщів, де 1933 відкрив адвокатську канцелярію. В грудні 1939 заарештований органами НКВС; в ув’язненні загинув).
австрійський лікар-хірург, організатор медичної справи Йоганн-Едвард Гофмокл (1840, м. Бережани – 25.03. 1900, м. Відень, Австрія). Доктор медицини (1865), професор (1881). Запропонував новаторські методики лікування хвороб, зокрема рахіту. Автор наукових статей із хірургії.
адвокат, громадський діяч Василь Касіян (1888, с. Устечко, нині Заліщицького р-ну – квітень 1940, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ). Доктор права. Офіцер УГА; Із ЧА у серпні 1920 повернувся в Галичину, працював у повітському ревкомі в м. Заліщики. Від 1922 – адвокат у м. Городенка (нині Івано-Фр. обл.). 1939 заарештований органами НКВС; страчений без суду.
український музикант, акордеоніст, один із лідерів фольк-рок-гурту «Kozak System» (до 2012 року — учасник гурту «Гайдамаки») Іван Леньо (1971, м. Монастириська Тернопільської області)
директор тернопільського комунального методичного центру науково-методичних ініціатив Галина Литвинюк (1964, Тернопіль)
економіст, фінансист, громадський діяч Олег Мельничук (1977, м. Тернопіль). Автор більше 100 наукових праць, публікацій у ЗМІ.
науковець, правник, громадський діяч Андрій Оленчик (1968, м. Заліщики). У 1996 – віце-президент Національної асоціації кредитних спілок України, 2001 - консультант Світового банку. У 2004 - радник міністра фінансів України. Співзасновник Партії зелених України (1990). Автор наукових праць
науковець у галузі ветеринарної медицини і тваринництва, громадський діяч Ростислав Федорук (1949, с. Старий Почаїв Кременецького р-ну). Доктор ветеринарних наук (2005). Автор більше 270 науково-практичних і навчально-методичних робіт, 5 авторських свідоцтв; 2 патентів на винахід, розробив 11 ДСТУ і стандартів Мінагрополітики України.
педагог, психолог Оксана Фурман (1972, Тернопіль). Автор більше 80 наук. праць.
український правознавець, доктор юридичних наук з 1996, професор з 2001 Віктор Шкарупа (1949, Тернопіль). Досліджує проблеми адміністративної діяльності поліції, податкової поліції, митної служби.
літератор, редактор, краєзнавець Лариса Щербак (1958, село Великий Глибочок, нині Тернопільского району). Від 2004 - науковий редактор Тернопільського Енциклопедичного Словника. Підготувала більше 200 гасел для ТЕС
Цей день в історії Тернопілля:
1916 р. – після брусиловського прориву війська УСС залишили позиції і через села Августівку, Вівся, Криве, Літятин відійшли до Потуторів на Бережанщині.
1920 р. - в Тернополі відбувся перший пленум ЦК КПГ, на якому затверджено новий склад п'ятичленної колегії Галицького ревізійного комітету (Політбюро ЦК КПГ): В.Затонський (голова), М.Баран (заступник голови), М.Левицький, К.Литвинович, А.Бараль, при створенні Га́лицької Соціалісти́чної Радя́нської Респу́блікию
1941 р. – Борщівський, Заліщицький, Копичинецький і Чортківський повіти. які увійшли до складу дистрикту Галичина, німці об’єднали у Чортківське окружне староство (Крайсгауптманшафт Чорткау).
1942 р. – нацисти знищили гетто у Вишнівці. Всіх зібраних євреїв вивозили на вантажівках окремими партіями по 250-300 осіб. за с.Старий Вишнівець, де їх розстрілювали в ярах (знищено близько 2 тис. 600 осіб, з яких 600 чоловіків, 1 тис. 160 жінок та 909 дітей).
1947 р. - захоплення МВС криївки ОУН у селі Поручин Бережанського району Тернопільської області (застрелились обидва бойовика)
1947 р. - бойовики ОУН у селі Чистилів Велико-Глубочицького району Тернопільської області знищили уповноваженого міністерства заготівель Боднаренко і спалили обладнання МТС
2009 р. – Філарет приїжджав у м. Чортків.
День будівельника відзначається в другу неділю серпня. Історія цього свята нараховує вже більше 50 років. Вперше цей день був відсвяткований в 1956 році в СРСР.
6 вересня 1955 року Верховна Рада СРСР видала указ «Про встановлення щорічного свята «Дня будівельника». На той час представники цієї професії складали основу суспільства, оскільки в країні активно будувалося багато промислових підприємств, житлових комплексів, спортивних споруд тощо. Процес індустріалізації поглинув все суспільство, тому влада Радянського Союзу намагалися заохотити будівельників, але при цьому знизити вартість їх роботи.
В 2019 році День будівельника припадає на 11 серпня.
Професійне свято працівників ветеринарної медицини встановлено Указом Президента України № 1035/2001 від 1 листопада 2001 року, відзначається щорічно у другу неділю серпня і носить назву «День працівників ветеринарної медицини».
Це професійне свято в 2001 році встановлено Президентом України Леонідом Кучмою. Леонід Данилович Кучма відзначив вагомий внесок працівників ветеринарної медицини у забезпечення ветеринарного і епізоотичного благополуччя, ветеринарно-санітарної безпеки продуктів тваринництва та охорони навколишнього середовища, крім того була підтримана ініціатива Міністерства аграрної політики України.
В 2019 році День працівників ветеринарної медицини припадає на 11 серпня.
А от у Латвійській Республіці щорічно 11 серпня відзначають пам'ятну дату - День пам'яті борців за свободу Латвії. Цей офіційний пам'ятний день був введений в 1995 році і пов'язаний з боротьбою Латвії за незалежність на початку ХХ століття.
Іменини сьогодні святкують Кузьма, Костянтин, Михайло, Богдана.
