5 лютого в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

Баран Остап (1908, с. Рай, нині Бережанського району Тернопільської області − 1990, США) — український лікар, громадський діяч. Доктор медицини. Член УЛТ Америки, Нью-Йоркского медичного товариства. Почесний член Академії родинних лікарів США.

Крупка Ярослав (1950, с.Білоскірка, Тернопільського району Тернопільської області) — професор кафедри обліку та оподаткування ТНЕУ, доктор економічних наук (зі спеціальності бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності).

крупка

Володимир Мандль (1817, м.Тернопіль – 5.05.1886, м.Тернопіль) — посол до австрійського парламенту 1848 p., довголітній бургомістр Тернополя (в 1855-1868 pp.), засновник сучасного Старого парку.

Цей день в історії Тернопілля:

5 лютого 1896 року - на центральних вулицях Тернополя уперше засяяло електричне світло.

5 лютого 1942 року – нацисти заарештували обласного провідника ОУН(р) Станіславщини Василя Мельничука (псевдо: «Чумак», «Славко», «Богун»). Розстріляний 27 листопада 1942 у групі з 52-ох оунівців в селі Стара Ягільниця, біля Чорткова на Тернопільщині.

5 лютого 1944 року - перестала існувати Генеральна округа Волинь-Поділля (нім. Generalbezirk Wolhynien und Podolien) - адміністративно-територіальна одиниця райхскомісаріату Україна часів Другої світової війни,утворена на території колишніх Рівненської, Волинської, Кам’янець-Подільської і частково Тернопільської областей Української РСР та південної частини колишніх Берестейської і Пінської областей Білоруської РСР.

5 - 7 лютого 1946 року – вночі розклеєні й розкидані листівки проти виборів в обласному центрі Тернопіль, одна причеплена на будівлі обласного НКВС.

5 лютого 1946 року – НКВД розконспірувало друкарню ОУН у с.Шумляни Підгаєцкого району у селянина Михайла Панаса. На вимогу вийти з повинною у криївці пострілялися друкарі «Мирон», «Степан» і «Богун». Енкаведисти вилучили 2 друкарські верстати, верстат для розрізання паперу, 240 тис. повстанських листівок, 150 книг, 157 брошур, архів ОУН за 1944 р., 2 ручних кулемети та іншу зброю

5 лютого 1954 року - в Тернопільській області утворився груповий комітет профспілки робітників автотранспорту.

5 лютого 1973 року – в Канаді помер український диригент, адвокат, діяч культури, уродженець с.Токи Підволочиського району Василь Балешта. У1913 виїхав до Канади, де створив і провадив хори та драматичні гуртки в містах Торонто і Вінніпег. Від 1935 - адвокат у Канорі. Керував хорами при церкві й Українському народному домі, голова місцевого відділу Конгресу українців Канади.

5 лютого 2015 року – на головний майдан Гусятина привезли тіло загиблого під час пожежі та вибуху складу боєприпасів на території старої ферми у польовому таборі ЗСУ поблизу с. Преображенка Херсонської області Руслана Чухася. Там відбувся мітинг-реквієм та панахида.

5 лютого католики відзначають День святої Агати, яка проживала в Сицилії приблизно в 231-251 роках. Відомо, що, прийнявши хрещення, вона пообіцяла собі зберегти цноту. Однак її красу помітив римський намісник Квіціан. Агата відмовила йому, тому Квіціан зненавидів красуню і в помсту очолив рух проти сицилійських християн. Агату, яка щиро полюбила Христа, заарештували в числі перших. Намісник намагався розбестити Агату і заручився підтримкою однієї розпусниці. Але змова не досягла своєї мети, тому Квіціан наказав катувати дівчину. У цей самий момент в Сіцілії стався сильний землетрус, в результаті загинуло дуже багато язичників. Намісник побачив у цьому знак долі і припинив гоніння християн. На жаль, дівчину, на честь якої відзначається це свято, не вдалося врятувати: вона померла у в'язниці від тортур. Трагедія сталася саме 5 лютого 251 року.

Агату визнали святою мученицею. Її поховали християни — спочатку за містом, але пізніше останки перенесли до кафедрального собору міста Катана.

Святкування Дня святої Агати обов'язково супроводжується освяченням хліба, солі й води. Вважається, що вони охороняють житло від природних катаклізмів.

sv_agata

Сніговий фестиваль в Саппоро (Японія) щорічно відзначається на початку лютого протягом семи днів. У цей час створюються сотні скульптур і споруд з льоду та снігу.

Історія виникнення цього свята починається в 1950 році, коли під час дитячого ранку старшокласники однієї зі шкіл у парку Одорі міста Саппоро встановили шість фігур тварин, вироблених зі снігу. З часом це стало традицією. В 1972 році, після проведення в Саппоро Зимових Олімпійських ігор, Сніговий фестиваль став відомий на весь світ, а через два роки на фестивалі стали проводити і Міжнародний конкурс скульптур зі снігу та льоду.

Сніговий фестиваль проходить в трьох районах міста: на стадіоні Цудоме, в парку Одорі, і на вулиці Сусукіно. Під час Сніжного фестивалю проходить Міжнародний конкурс снігових скульптур, в якому беруть участь команди з різних країн світу. Розміри снігових скульптур можуть сягати 25 метрів взавширшки і 15 метрів завдовжки. На одному з головних майданчиків у парку Одорі можна побачити більше дюжини скульптур зі снігу, сотні крижаних статуй, яскраву картину доповнює підсвічування з безлічі лампочок.

Протягом семи днів Сніговий фестиваль перетворює Саппоро в фантастичне місто з льоду та снігу. На Сніговий фестиваль, як на одну з головних зимових подій у Японії, приїжджає більше 2 мільйонів туристів з різних країн світу.