Оксана Бучко

У центрі БПД на Тернопільщині вирішили питання проживання дитини після розлучення

53229668_624400997980887_3332199210656202752_n

Дитина має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі  в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості. Такі норми закріплено в Декларації прав дитини. Однак трапляються випадки, коли сім’я розпадається і діти не можуть проживати разом з обома батьками. До одного з центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги на Тернопільщині звернувся чоловік у справі щодо визначення місця проживання неповнолітньої доньки разом з ним. 

Подружжя, в якому народилося двоє дітей розірвали шлюб у 2010 році, після чого почали проживати окремо. Незважаючи на те, що під час вирішення судом справи про розірвання шлюбу було також вирішено неповнолітніх дітей залишити проживати з матір’ю, після розірвання шлюбу обидві доньки залишилися проживати разом з батьком.

На даний час одна з дочок вже досягла повноліття, тож питання визначення місця проживання другої неповнолітньої доньки залишилося відкритим.

Відповідно до ч.2 ст.160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.Оскільки колишнє подружжя не дійшло згоди в даному питанні, батько змушений був звернутися до суду, для визначення місця проживання його неповнолітньої доньки разом з ним.

Причини для цього були вагомі, адже обидві доньки як під час шлюбу батьків, так і після його розірвання постійно проживали разом з позивачем, який піклується про них і зараз.  Батько забезпечує умови для нормального розвитку дітей: займається їх вихованням, навчанням, забезпечує харчуванням, медичним оглядом, купує одяг та все необхідне. А участь матері у вихованні доньок обмежується нечастими телефонними розмовами. Таким чином проживання малолітньої доньки з батьком відповідає її інтересам, адже він має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повною мірою займатися її вихованням, чого матір надати на даний час не в змозі.

Разом з тим, позивач не чинить жодних перешкод для спілкування матері з донькою і готовий зі свого боку сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлена піклування матері.

Представляти інтереси чоловіка у суді уповноважено адвоката Максима Каліннікова.

– Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини та повинні створити умови, необхідні для її всебічного розвитку, відповідно до законів України. У даній справі саме батько створив усі необхідні умови для проживання, навчання та розвитку своєї малолітньої доньки. Тому він має повне право вимагати визначення місця проживання дитини разом з ним, звернувшись до суду, – зазначає адвокат Максим Калінніков.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Окрім того, положення ч.1 ст. 161 СКУ, вказують на необхідність з’ясування особистої прихильності дитини до кожного з батьків. 

Відповідно до Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тож орган опіки та піклування надав висновок, відповідно до якого комісія з питань захисту прав дитини вважає за доцільне змінити місце проживання малолітньої дитини разом з батьком.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для забезпечення належного виховання та повноцінного розвитку дитини, визначити місце проживання дитини з батьком.

Тернополяни можуть ознайомитись з рішенням суду.

Фото з відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео