21 Червня 2021, Понеділок


На Тернопільщині вшанували загиблих повстанців

У Кременці змагатимуться юні майбутні олімпійці

Фотофакт
На Тернопільщині відкрили ще один пам’ятник Кобзарю (фотофакт)

На Тернопільщині діятиме Почесне консульство Сенегалу

На Тернопільщині дуже люблять ключі, які допомагають перевірити на чесність бізнес-партнерів

Фотофакт
На ринках Тернополя з’явилися перші кавуни (фотофакт)

У вівторок у частині Тернополя не буде світла

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Поки ви не на морі (фото)

Фотофакт
Арсен Мірзоян зняв кліп у Кременці, на Замковій горі (фото)

На Тернопільщині за добу зафіксували 6 нових випадків COVID-19

Тернополянам на замітку: гривня з доларом продовжують боротьбу

Тернопільщина вшанує 80-ті роковини розстрілів у тюрмах Західної України

Правоохоронці викрили тернополянку, яка оформила кредит на сестру

Це цікаво
21 червня в історії Тернопільщини

20 Червня 2021, Неділя


Погода
Стратилат грозами багатий

Фотофакт
Голова «ковбасної столиці Тернопільщини» виготовив візитки із в’яленого м’яса (фотофакт)

Молодь Тернопільщини запрошують на табір, що гартує тіло й дух 

Про колонізацію Марсу після пандемії розповів тернополянам на фестивалі «Ї» Макс Кідрук

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. На пам’ять (фото)

Тарас Прохасько привіз тернополянам на фестиваль «Ї» книгу, яку наговорив журналістці

Фотофакт
Два рятувальники з Тернопільщини отримали ордени (фото)

Фоторепортаж
Далека та дивовижна Ірландія Максима Беспалова на сцені фестивалю «Ї» (фото)

Чортківська «газовня» пригрозила припинення газопостачання: кому та чому?

На ринках Тернополя вже торгують лісовою суницею

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Слід літа (фото)

Звання “Заслужений лікар України” присвоєно двом медикам з Тернопільщини

Британець видобуває криптовалюту на енергії з коров’ячого гною (Агроновини)

Викрадачку велосипеда впіймали у селі на Тернопільщині

Головний податківець Тернопільщини помітив зловживання з боку бізнесу

Фоторепортаж
Магія поезії та драйв слова: чим запам’ятався 4 день «Мистецького фестивалю «Ї» (фото)

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Хто плете вінки для будинків (фото)

Без газу на дві доби залишиться 41 населений пункт Тернопільщини

Юрко Іздрик у Тернополі: «З віршами я прощаюся сьогодні привселюдно, у вашій присутності»

За добу зареєстровано 11 нових випадків захворювання на Ковід

Лютий поетичний марафон: чим дивували письменники гостей фестивалю «Ї» (фото)

Це цікаво
20 червня в історії Тернопільщини

19 Червня 2021, Субота


Погода
Святий Федот тепло дає – жито в золото веде

Олександр Ірванець розповів тернополянам на фестивалі «Ї» про те, що таке «3+2»

Відео
З ініціативи команди Чайківського у Чистилові відремонтують дорогу (відео)

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Де знайти рівновагу? (фото)

У Тернополі польські письменники презентували свої книги про україно-польське прикордоння

Фоторепортаж Це цікаво
Ароматна й тепла справа (фото)

Борщів готується до встановлення рекорду

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Тільки, коли приглянутися (фото)

Поліцейські встановлюють обставини загадкової смерті подружжя з Тернопільщини

У селі на Тернопільщині понад добу шукають чоловіка, який зник із велосипедом

Сьогодні в топ-продажів на ринках Тернополя – снопики шавару-лепехи

Анонс
У Тернополі відбудеться «Олімпійський день–2021»

В Україні олія подорожчала на 75% (Агроновини)

Ще одна країна відкриє кордон для вакцинованих жителів Тернопільщини

Хедлайнери фестивалю «Файне місто» 2021 перенесли свої виступи на наступний рік

Завідувачка сільської амбулаторії однієї з ОТГ Тернопільщини стала кандидатом наук

Оксана Требецька з Тернополя вже близько двох десятків років не розлучається з голкою — щойно завершує один виріб, одразу береться за інший. У своїх виробах — а зараз пані Оксана найчастіше працює із різноманітними елементами одягу — застосовує різні види швів, поєднує їх із мережками. Любить брати за основу старі візерунки, а відтак пристосовувати до виробу. 

Співрозмовниця каже, що праця над вишивкою аж ніяк не проста — складно буває не тільки в фізичному плані, бо ж це години кропіткої роботи, де треба приглядатися до найдрібніших деталей, пальці бувають геть втомлені від монотонної роботи, а й в технічному — бо ж треба переробити схеми візерунків, допасувавши під конкретний виріб, під нього ж продумати вдале розташування вишитих елементів, а ше дібрати нитки так, аби їхні кольори якнайкраще пасували одне до одного та ще й до візерунка. Проте ці зусилля варті результату.

Із Оксаною Требецькою поспілкувалася про різні аспекти вишивальницької роботи, про те, чому її привабила вишивка і ось вже двадцять років не відпускає, а ще про орнаменти й техніки.

— Доброго дня, пані Оксано. Один із ваших альбомів у фейсбуці називається “Моє життя — суцільна вишиванка”. Чому? Як сталося, що ваше життя — суцільна вишиванка?

— Моя професія — зв’язківець. Через сімейні обставини була змушена залишити роботу й стати домогосподинею. У той час я вирішила зайнятися вишивкою. У вишиванні приваблює сам процес. Всього, що відчуваю чи то створюючи, чи то розглядаючи вишивку, — не передати словами, бо емоцій та почуття йдуть зсередини. 

—  Як давно ви вишиваєте? Пам’ятаєте свою першу вишивку, коли зрозуміли, що голка й нитка — то ваші інструменти? 

— Мама захопила вишиванням ще у третьому класі. Я починала з невеличких серветок і рушничків, покривал на крісло й телевізор — була тоді така мода. 

Першу повноцінну вишивку я створила в п’ятому класі, то була велика вишита прошва на подушку, потім на ній подушці сиділа на своєму весіллі. А вже через купу років професійна майстриня переробила її мені на вишиванку. То був єдиний випадок, коли одну річ переробила на іншу — я противниця перероблення старих вишитих речей, як ось сорочки чи рушники, на “дизайнерські” вишиванки.

Інші знакові для мене вироби створила для маминої подруги. Тоді я була ще школяркою, а мамина подруга важко хворіла, вона знала, що я вишиваю, тому попросила довишивати два рушники, котрі вона розпочала, проте через стан здоров’я не могла доробити. Це була дуже відповідальна робота, мені хотілося допомогти цій жінці, а, з іншого боку, хотілося після школи побігати з подругами. Через поганий зір, у тих рушниках було багато помилок, тож довелося пороти й вийшло, що ті рушники вишила майже повністю сама. Але, коли зробила це, мене переповнювала гордість, бо допомогла маминій подрузі. 

Серйозно за вишивку я взялася близько двадцяти років тому. То були переважно картини на релігійну тематику, а крім того, натюрморти й портрети — вишила майже півсотні картин. Потім я охолола до них, мені захотілося проявити себе в одязі. На сьогоднішній день вишила близько вісімдесяти одиниць одягу — сукні, блузки, сорочки, комплекти. Буває, вишиваю чоловічу сорочку, а потім за рік-два, іноді навіть три, просять створити сукню до пари, дитячі та підліткові сорочки, сукню — трапляється, вишиваю одяг для цілої сім’ї.  

— Про одну із сорочок ви написали, що це сорочка-мрія, бо давно хотіли її створити. Як народжуються ідея таких сорочок-мрій? Що особливого у їх втіленні?  

— Кілька років тому в інтернеті побачила зображення давньої чоловічої сокальської сорочки. Ми, вишивальниці, називаємо такий візерунок “левики”, бо там вишиті ці звірі. І так ця сорочка мені запала в душу… А недавно клієнта вибрав саме цю схему. Я була дуже втішена та “відірвалася” на цій сорочці, використавши, крім хрестика, різноманітні техніки вишивки, а ще мережку — фантазія розгулялася. 

— До речі, а чим найчастіше надихаєтеся? 

— Надихають роботи подруг-вишивальниць, картини, та й навіть вірш може надихнути на вишивку. Крім того, люблю переглядати ресурси, де зібрано багато фотографій старих сорочок. А ще ж є чимало майстринь, котрі оригінальні створюють схеми, багато книжок, присвячених вишивці, та періодичних видань.

— Здається, ви часто працюєте зі старими візерунками (чи то мені так здалося)? Що вам у них подобається? 

— Так, працюю, проте адаптую їх під сучасний крій. Реплік старовинних сорочок я не створюю — то дуже кропітка та відповідальна робота. Додаю до них своє — приміром, візерунок виконую у різних техніках, розбавляю мережками. І виходить новий виріб. Хоча одного разу створювала сорочку за мотивами давніх чернігівських сорочок — то була дуже відповідальна робота, все ж вона мені вдалася. 

— Як розумієте, що візерунок “ваш”? Чи є у вас улюблені типи візерунків? 

Не завжди знаю, якою буде сорочка. Є частина орнаменту чи частина схеми — уже, коли працюю над виробом, то бачу, де що втулити — який потрібно використати шовчик, де додати мережку, дуже часто треба підбирати кольори під конкретний випадок. 

— Читала ваші описи сорочок, і помітила, що ви використовуєте багато різноманітних швів — ретязь, оксамитовий, пшеничка, жито, ретязь, стебловий, верхоплут, солов’їні вічка, тамбурний, застосовуєте вузликові шви й техніку набирування… Розкажіть, скількома видами швів й техніками вишивки ви володієте? 

— Знаю до трьох десятків різних технік. Вважаю, що то дуже мало й постійно опановую нові. Буває, починаю вишивати сорочку новим швом і навіть не пробую на шматочку тканини, а відразу роблю начисто. Звісно, буває страшно. Але найчастіше все виходить так, як планувала, і я задоволена. Шви забуваються, тож іноді, коли беруся за ті ж самі через кілька місяців, доводиться їх наново вчити. 

— А чи є шви, з якими треба добряче намучитися, аби виконати?

— Такого зазвичай не буває, хоча труднощі іноді виникають. Складності частіше із кольорами — дивишся на схему й кольори не гармонують між собою. Сидиш, підбираєш один до одного й третього кольорів, нерідко буває, доводиться пороти, й перешивати. Тоді знову підбираю. І коли розумієш, що нитки підходять одна одній, то приходить полегшення, спокійно працюєш далі. 

— А ще у вишивках ви часто використовуєте різноманітні мережки — настил, ляхівка, петлева, панка… В чому їхні особливості?  

— Особливості у техніці виконання мережок і тому, який вигляд вони мають. Іноді виконую їх під колір тканини, а буває, — кольоровою ниткою, котра присутня в основному візерунку виробу, так створюю цікавий ефект. Мережкою можна виконати основну частину візерунку, або використати її для відмежування частин візерунку. 

Є прості мережки, як ось одинарний прутик, чи подійний та роздвоєний, вісімка, черв’ячок. Складніші — гречка та вівсяночка, лучка, ляхівка подвійна, потрійна та багаторядкова з настилом. А ще ж прості можна комбінувати зі складними. Тож варіантів безліч.

— У багатьох виробах ви поєднуєте кілька швів. Що потрібно враховувати, комбінуючи їх? 

— До того, аби поєднувати різні техніки, мене надихнули буковинські сорочки: для них характерне поєднання різноманітних технік і настільки вони мені запали в душу, що якось почала схеми, створені для хрестика, розбавляти іншими техніками — гладдю, набируванням, солов’їними вічками, ретязем… До речі, ретязь — то мій улюблений шов, саме зараз працюю над роботою, де його дуже багато, стільки ще не використовувала, взялась на страх і ризик, але роботою дуже задоволена. 

Коли підбираю шви, дивлюся, щоби пасували, гармонійно взаємодіяли. 

— Ви створюєте вишиванки для жінок і чоловіків. Чим візерунки та кольори для чоловічих сорочок відрізняються від схем для жіночих?

— Якщо створюю парні вишиванки, то візерунки практично нічим не відрізняють, хіба розташування вишитих елементів буде різним.  Квіткові візерунки теж можна використати для жіночих і чоловічих сорочок, але для чоловічих зазвичай виконую такі візерунки в темних тонах. Зазвичай чоловіки надають перевагу геометричним орнаментам. Для жіночих виробів вибір ширший — різноманітні квіткові візерунки, їх поєднання з геометричним.

— Побачила, що ви оформлюєте вишивкою також браслети й сумочки. 

Браслети роблю рідко, хіба маю перерву між роботами, але її практично нема, бо щойно доробляю одну, то крою іншу. Як є день без роботи, то вже якась паніка вмикається, тоді шукаю шматочки матерії та вишиваю браслети — їх дуже любить моя дочка. Сумочки створюю ще рідше, хоча буває, оздоблюю готові в комплект до сукні чи сорочки. 

— І наостанок. Як поводитися із вишитими речами, аби вони не втратили вигляду? Яке особливе піклування їм потрібне? 

— Звісно, ставитися до вишитих виробів потрібно бережно. Як правило, перу вишиті вироби в воді тридцять-сорок градусів вручну з додаванням гелю до прання. Виполіскую кілька разів, додаючи у воду оцет. Вишиті вироби з німецьких тканин “Цвейгард” перу тільки в машинці при тридцяти градусах з гелем до прання. При машинному пранні даю так звану “пастку” — шматочок тканини, щоби виріб не пустив колір. Можна додавати рідкий підкрохмалювач. У жодному випадку не можна вишиті речі чистити у хімчистці — так можна зіпсувати все. Прасую виріб ледь вологим. 

Інна Віконська

849

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора