Знаний в Тернопільській області краєзнавець Руслан Підставка на своїй сторінці у Facebook розповів цікаву історію, що стосується одного фото.

- Днями мав розмову з колишнім ювіляром Ігорем Олещуком на предмет віднайдення фото одного з найвідоміших діячів національно-визвольного руху Збаражчини - вихідців з Чорного Лісу (а їх було, немало-небагато, 34 особи) — Андрія Ющишина. Зі спогадів Ігора Андрійовича довідуємося, що останній був, так званим, “мужем довір’я” в нашому селі, - пише Руслан Підставка.

- Цей термін частково роз’яснений у статті “Мужі довір’я” часопису дистрикту “Галичина” - “Вільне слово” за 26 жовтня 1941 р. № 48, де йшлося наступне: “...Визначали їх самі громади. І немає сумніву, що це національно найсвідоміші елементи села, які здібні бути на чолі громад, як провідники суспільної, культурної і господарської праці на селі...” Тобто, це сучасні старости/війти сіл, а в умовах німецької окупації — це, так звані, “станичні”, бо війтом села був дядько (мамин рідний брат) Андрія — Данило Максимович Олещук. Районовий провідник ОУН (з 1944 р.) Збаражчини Дмитро Довгань писав: “У січні 1943 року на загальних зборах оунівців нашого району мене призначили кущовим ОУН у Збаразькому районі по селах Розношинці, Синягірка, Красносільці, Чорний Ліс. Тоді я активно розпочав по цих селах проводити активну роботу щодо членства в ОУН. В селі Чорний Ліс у березні 1943 року ми провели збори і я призначив станичним села Ющишина Андрія... Згодом він був призначений підрайоновим провідником СБ ОУН на псевдо «Микола». Коротка історична довідка про нашого фігуранта у виданні “Реабілітовані історією. Книга пам’яті Збаразького району” зазначає наступне: “ЮЩИШИН АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ псевдо «Голуб», « Дубок», народився 4 березня 1903 року в селі Чорний Ліс Збаразького району Тернопільської області, освіта початкова. Член ОУН з 1936 року, вояка УПА. Учасник антирадянськоговиступу у Збаражі в грудні 1939 року. Загинув під час облави енкаведистами у 1946 року. Щоб не здатися ворогам – застрелився. Місце поховання невідоме”, - наводить відомості автор публікації.

Як пише далі Руслан Підставка, в результаті історико-генеалогічних досліджень вдалося встановити наступне: Андрій Ющишин народився в сім’ї Василя Ющишина з Залужжя та Вікторії (з дому Олещук, Чорний Ліс) і доводився, як виявилось, двоюрідним братом його бабусі Стефанії та Ігоря Андрійовича Олещука (по матері – Віхта-Вікторія). Всі сини Максима Олещука, першого поселенця майбутнього села Чорний Ліс, були українцями-греко-католиками, а всі дочки (Бальбіна, Барбара, Катажина, Міхаліна і “наша” Віхта-Вікторія) — польками-римо-католичками, оскільки, їх мама Марія Станкевич була полькою. Генеалогічний сайт “Geni”, правда з помилкою місця народження (замість правдивої “Залужжя” — подає “Старий Збараж”) дає посилання на метричну книгу народження матері Андрія Ющишина — Вікторії із зазначенням номера будинку, де вона народилася - № 143, а це майже навпроти “залужанського замочка”, тобто резиденції управителя дідичних маєтків Збаразького князівства Вінцентія графа Потоцького - Анджея Кжепіцького.

На виконання доручення Ігора Андрійовича, в родинному фотоархіві Марії Іванівни Загурської (з дому Попович) вдалося відшукати маленьке фото Андрія Ющишина, датоване 4 квітня 1943 р., на якому він стоїть в оточенні мешканців Чорного Лісу Теодора Мечника(?) і Петра Поляка. Останній був поляком не тільки на прізвище, а й за національністю і воював в підрозділах УПА. Його мати - “бабця Юстина” часто мені в дитинстві розповідала про “свого єдиного сина Петруся”, який положив голову в далекім краю за волю України. А Андрій Ющишин загинув разом з бабусиною сестрою Мартою Олещук в криївці біля хутора Дзядова, здійснивши самогубство (застрелились) під час облави військ НКВС, щоб не здатися на муки окупантам. Автор замітки висловлює подяку пані Марії Загурській (сестра якої Ольга Попович теж була зв’язковою УПА) за надане раритетне фото Андрія Ющишина.