11 вересня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Білик Мирослав (1948, с. Оріховець Підволочиського району) – архітектор, громадський діяч. Член НСАУ (1986). Доктор архітектури (1989);
Вельбой Володимир (11. 09. 1942, с. Ст. Нижбірок, нині Гусятинського району) – педагог, науковець. Автор понад 70 наук. праць, 12 науково-методичних посібників та підручників для студентів; має 17 авторських свідоцтв на винаходи;
Григорій (у миру – Качан Ярослав Михайлович; 11. 09.1939, с. Заставці, нині Монастириського району) – церковний діяч УПЦ КП. Від 1995 – єпископ Запорізький і Мелітопольський;
Дачинський Станіслав (Daczynski Stanislaw; 11. 09. 1892, смт. Гусятин – 01. 09. 1964, м. Варшава, Польща) – польський актор, режисер;
Лобур Богдан (11. 09. 1938, с. Гарбузів, нині Зборівського району) – літератор. Брат Т. Лобура. Автор збірок поезій, публікацій у ЗМІ. Його вірші поклали на музику М. Болотний, Б. Андрусишин;
Мазурчук Галина (1958, с. Довге Теребовлянського району) – податківець. Член ради земляцтва “Тернопілля” (м. Київ);
Маслей Віктор (1975, м. Тернопіль) – начальник Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області;
Мисула Ігор (1958, м. Тернопіль) – вчений у галузі медицини. Доктор медичних наук (1996). Автор 14 винаходів, низки наукових статей;
Павлик Василь (1938, с. Поділля, нині Заліщицького району – 06. 04. 2016, м. Івано-Франківськ) – господарник, громадський діяч, вчений у галузі економіки;
Цепко Іван (11. 09. 1899, с. Коршилівка, нині Підволочиського району – 28. 10. 1922, с. Голігради, нині Заліщицького району) – військовик, громадсько-політичний діяч. 1922 р. восени таємно повернувся в Галичину, де із С. Мельничуком та П. Шереметою очолив партизанський загін, який у с. Мишків знищив кандидата до сейму А. Березовського;
Шерстій Володимир (11. 09. 1960, с. Гнилички, нині Підволочиського району) – іконописець. Персональні виставки у містах Курітіба (2003), Тернопіль, Хмельницький, смт. Підволочиськ. Ікони зберігаються у ТОКМ, приватних колекціях;
Янкевич Наталія (11. 09. 1967, с. Лозова Тернопільського району) – господарниця, громадська діячка.
Цей день в історії Тернопілля:
1675 – турки дощенту зруйнували місто Підгайці і замок.
1914 – невдача операцій 4-ї, 3-ї та 2-ї австрійських армій у зв’язку з критичним становищем 1-ї австрійської армії і центральної групи ерцгерцога Йосифа Фердинанда змусила австрійського головкома віддати наказ про загальний відступ.
1920 – у Тернополі припинила виходити газета «Більшовик». Спочатку - фронтове видання політвідділу 14-ї армії, від 24 серпня - орган ЦК Комуністичної партії Східної Галичини. Редактор — І. Кулик, один із працівників — Мирослав Ірчан. Опубліковано офіційні документи Галревкому, агітаційні матеріали, памфлети тощо.
1928 – на сцені «Міщанського братства» Тернополя (нині - філармонія) виступила всесвітньовідома оперна співачка Соломія Крушельницька. Дохід від цього концерту йшов на користь «Рідної школи».
1939 – відповідно до директиви наркома оборони СРСР були сформовані управління Українського і Білоруського фронтів (управління армій цих фронтів були створені ще в серпні) під командуванням командарма 1-го рангу С. Тимошенка та командарма 2-го рангу М. Ковальова відповідно.
1941 – у Тернополі створено державну гімназію з українською мовою навчання. Розміщувалася у восьми класних кімнатах та чотирьох кабінетах у будинку колишнього вчительського ліцею при вул. С. Качали, 2. На початку листопада 1941 р. до гімназії зголосилося 960 учнів, серед них 329 дівчат, але німецька влада дозволила прийняти до восьмих класів тільки по 50 учнів, в тому по 5 дівчат у кожному.
1941 – в окрузі «Волинь-Поділля» було утворено Кременецький комісаріат із 12 районами. Комісаріатові підпорядковано волинську частину Тернопільщини, а саме: Кременецький, Шумський, Лановецький райони, а також частину Збаразького району. Окружним комісаром призначено державного радника Фріца Міллера.
1948 – в с. Дубівці Тернопільського району відбувся бій між повстанцями “Птахом” та “Хитрим” і 5 більшовиками.
1992 – вийшла постанова КМУ щодо випуску книги «Реабілітовані історією», в серію яких включені томи «Реабілітовані історією. Тернопільська область».
2014 – у с.Костільники Бучацького району поховали місцевого жителя, Військовослужбовця аеромобільної роти аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади Руслана Стапулу, який загинув від вибухової травми 3 вересня 2014 у селі Цвітні Піски на Луганщині.
У другу неділю вересня відзначається День танкіста в ознаменування великих заслуг бронетанкових і механізованих військ у розгромі противника в роки Великої Вітчизняної війни, а також за заслуги танкобудівників в оснащенні Збройних сил країни бронетанковою технікою.
Наприкінці 40-х років XX століття, після другої світової війни, урядом було видано указ про відзначення 11 вересня Дня танкістів. Саме в цей день під час війни в 1944 році танкові війська, що являють собою велику вогневу міць та ударну силу, зробили прорив в обороні противника і зупинили його наступ. Деякий час (у період з 40-х по 50-і роки) у великих містах День танкістів навіть відзначався урочистим просуванням танкових колон по місту і салютом.
День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості відзначається в Україні щорічно у другу неділю вересня, згідно з Указом Президента від 12.08.1993 № 302/93.
Україна має давні традиції в сфері видобутку і використання нафти і природного газу.
Промисловий видобуток нафти в Україні почався в XVIII столітті, і вже в 1909 році в Прикарпатті видобувалося 2 млн. тонн нафти. Газова промисловість бере свій початок з введення в експлуатацію Дашавського газового родовища і будівництва першого газопроводу Дашава — Стрий у 1924 році.
Інтенсивний розвиток нафтової та газової промисловості пов'язан з відкриттям у післявоєнний період значних запасів нафти і газу в регіоні Дніпровсько-Донецької западини, на Прикарпатті та в Причорноморсько-Кримськiй газоноснiй області.
З території України почалися і перші в світі експортні поставки природного газу — вони почали здійснюватися до Польщі з 1945 року. Зараз Україна володіє складною трубопровідною транспортною системою. Її загальна протяжність досягає 37 тис. кілометрів. Через територію країни проходить ряд важливих магістральних трубопроводів стратегічного значення, довжина яких 4,7 тис. кілометрів.
Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів. Задовольняючи потребу в газі за рахунок власного видобутку на 23-25%, в нафті — на 12-15%, нафтогазова галузь України забезпечує енергоносіями промисловість і житлово-комунальний сектор країни. Газифіковано 488 міст, 960 селищ міського типу та 25700 сіл. Здійснюється газопостачання 112,3 тис. промислових і комунально-побутових споживачів, а також близько 15 млн. квартир і приватних будинків.
Переробка газу і газового конденсату здійснюється на 5 газопереробних заводах. Чисельність працюючих у галузі становить близько 1% працездатного населення країни.
Пам’ять про Усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 11 вересня православні та греко-католики, які дотримуються Юліанського календаря. Про цю подію говорить Біблія. Вшановуючи пам’ять Івана Предтечі, вірні у цей день дотримуються строгого посту.
Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила відсікти Іванові Хрестителю голову. Ірод не відмовив, і голова Івана була відтята.
День пам’яті жертв фашизму – це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше - мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду.
Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія – та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Півстоліття тому величезну нацистську машину вдалося зупинити і зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли.
З 1962 року було прийнято вважати кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадає дві пов’язані з Другою світовою війною дати - день її початку і її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю.
Міжнародний день пам’яті в кожній країні, яка прийняла участь у Другій світовій війні, відзначається не тільки скасуванням розважальних заходів, урочистостей, що випадають на цю дату, але і відвідуванням пам’ятників, меморіалів, кладовищ (у багатьох країнах у цей день прийнято доглядати за безіменними, покинутими могилами).
У другу неділю вересня наша планета відзначає Всесвітній день журавля.
Перші предки цих красивих птахів з'явилися ще за часів динозаврів, близько 40-60 мільйонів років тому. Історичною батьківщиною журавлів вважається Північна Америка, звідки вони мігрували спочатку до Азії, а звідти до Африки і Австралії. Зараз популяція журавлів широко поширена у всьому світі, виняток становлять лише Антарктида і Південна Америка. Головні місця зимівель журавлів - Іран і захід Індії.
Всього налічують близько 15 видів журавлів. Деякі їх види занесені до Червоної книги. Колись журавель був промисловою птицею, але зараз він перебуває під охороною закону. Проте, незважаючи на протести міжнародної природоохоронної і орнітологічної громадськості, в деяких країнах (наприклад, в Афганістані і Пакистані) досі збереглися традиції полювання на журавлів.
Уперше День журавля відзначили в 2002 році в США. Ратуючи за порятунок зникаючого виду американського журавля, учені-екологи підкладали його яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування у безпечні місця. День, коли на гніздування вирушив цілий виводок врятованих птахів, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, що охороняють природу.
Іменини сьогодні святкує Іван.
