Цього дня народилися:

Адамович Валентина (1930, м. Кременець) — український літератор, педагог, краєзнавець. Автор більш як 50 оповідань, новел і повісті. Автор книги «На поклик волі».

Гаврисишин Матвій (1882, с. Зелене Гусятинського району – 02.10.1967, м. Вінніпег, Канада) – громадський діяч.

Дем'янчук Михайло (1971, с. Сновидів, Бучацького району) — український футболіст, тренер, педагог.

Мандзюк Михайло (1895, Борщівський повіт – 1975, Канада) – громадський діяч, меценат.

Побігущий Євген (псевдо: Євген Рен) (1901, с. Постолівка — 28.05. 1995, м. Гаар, Німеччина) — учасник національно-визвольних змагань 1918–1919 та 1940-х рр.

Хрущ Михайло (1895, с. Полупанівка Підволочиського району – р. см. невід., м. Едмонтон, Канада) – громадський діяч.

Яворський Юліан (1873, с. Більче, нині Більче-Золоте Борщівського району – 11. 01. 1937, м. Прага, нині Чехія) – філолог-славіст, фольклорист.

Цей день в історії Тернопілля:

1920 року – помер український актор, режисер і директор українського театру в Галичині Іван Біберович. На сцену вступив 1874, залишивши Тернопільську гімназію. Був  директором театру товариства «Руська бесіда» у Львові. Разом з режисером І. Гриневецьким збагатив репертуар найкращими творами українських та закордонних письменників. З цим колективом не раз виступав на Тернопільщині, зокрема 1885 в Підволочиську, Скалаті, Теребовлі, Підгайцях, Бережанах; у Тернополі - навесні 1865 і три місяці 1872.

1938 року - польські жандарми жорстоко покарали 130 буками, зробивши інвалідом відому дитячу письменницю Іванну Блажкевич. Ця звіряча розправа не залякала письменницю - вона усе життя вела пропагандистську діяльність.

1939 року - позачергова сесія Верховної Ради УРСР прийняла закон про «возз'єднання» Західної України з УРСР.

1939 року - засновано Тернопільську обласну універсальну наукову бібліотеку. Це була перша державна бібліотека на території області, базою якої стали місцеві бібліотеки українських, польських, єврейських товариств та приватних книжкових колекцій окремих осіб. Відкрита для безкоштовного користування документами бібліотека налічувала 35 тис. книг, серед них: 10% українських, 4% єврейських, 84% польських і 2% інших.

1943 року - під час облави  в Копичинцях 100 євреїв було вивезено до Чорткова.

1943 року - нацисти розстріляли 84 євреїв з Копичинців і прилеглих сіл.

1944 року – Вишневецьке НКДБ заарештувало директора школи в с.Чайчинці тодішнього Вишневецького району, члена ОУН, надрайонову пропагандистку УПА Ольгу Ванкевич.  Два місяці жінка перебувала у Вишневецькій катівні на допитах. Засуджена на 15 років каторжних робіт  із конфіскацією майна  та 5 років позбавлення прав. Звільнена 3 березня 1955 року.

1952 року - єпископом Львівським і Тернопільським став архієреї Українського екзархату Російської Православної Церкви Панкратій (Кашперук). Перебував на цій кафедрі до 23 липня 1956 року.

1998   року  -  у Тернополі відкрито пам'ятник визначному діячеві визвольних змагань в Україні XX століття Ярославу Стецьку.

2013 року - у Тернополі відкрили виставку «Страчені голодом: невідомий геноцид українців», підготовлену Міжнародним благодійним фондом «Україна 3000», у рамках програми «Уроки історії».

2015 року – у Харківському військовому шпиталі від отриманого в зоні АТО поранення помер солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве) Сергій Чура, уродженець с. Лошнів Теребовлянського району.

Щорічно у третю неділю листопада відзначається День працівників сільського господарства в Україні. Це свято, присвячене всім аграріям країни, було засноване в 1993 році. Тоді президент України підписав указ про заснування професійного свята всіх працівників сільського господарства, а також підприємств, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини та виробництвом харчової продукції.

Свято в України відзначається дуже широко. Шанобливе ставлення до аграріїв завжди було в Україні, з покон віків її називали житницею всієї Європи. До цих пір основними сільськогосподарськими культурами, які вирощуються українськими аграріями, залишаються зернові, цукровий буряк та картопля. Крім того, це свято можуть по праву відзначати також працівники фермерських господарств, які забезпечують всю країну молоком та м’ясом.

Близько 1,25 мільйона чоловік щорічно вмирають в результаті дорожньо-транспортних пригод. Дорожньо-транспортні травми є провідною причиною смерті серед молодих людей, віком 15-29 років. 90% смертельних випадків у світі на дорогах відбуваються в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, навіть якщо ці країни мають приблизно половину автомобілів в світі. Половина з тих, хто помирає на дорогах світу є “уразливими учасниками дорожнього руху”: пішоходи, велосипедисти та мотоциклісти.

За рішенням ООН третю неділю листопада оголошено Всесвітнім днем пам’яті жертв дорожніх аварій.

Він покликаний привернути увагу до сумного факту: у всьому світі в результаті дорожньо-транспортних подій щодня гине 3 тисячі чоловік і близько 100 тисяч отримують серйозні травми. Більша частина загиблих та постраждалих – молодь.

Мета цього дня полягає в тому, щоб вшанувати пам’ять жертв дорожньо-транспортних аварій та висловити співчуття членам їх сімей, а також ще раз нагадати державам про необхідність забезпечити безпеку дорожнього руху. Серед основних причин ДТП – перевищення швидкості, вживання алкоголю, відсутність програм технічного огляду транспортних засобів та пристроїв, що забезпечують безпеку водіїв і пасажирів.

В 2020 році Всесвітній день пам’яті жертв дорожніх аварій припадає на 15 листопада.

Для того, щоб привернути увагу влади, громадськості та промислових структур до теми вторинної переробки відходів, 15 листопада проводять Всесвітній день рециклінгу (вторинної переробки). Нераціональне використання земних ресурсів привело до того, що вже витрачено майже третину цих ресурсів. Важливою темою є пропагування і застосування способів економного споживання нових ресурсів. Шукають альтернативу заміни первинних ресурсів і знаходять способи вторинної переробки вже використаних виробів чи матеріалів.

Глобальне потепління збільшується через «парниковий ефект», в тому числі через величезні купи промислового та побутового сміття. Розкладання поліетиленових пакетів, всіляких упаковок, покришок, побутової техніки та інших відходів триватиме століттями.

Екологи вважають, що сміття треба грамотно утилізувати, а ще краще - переробляти, даючи вже використаній сировині друге життя. Сьогодні в Європі під утилізацією сміття розуміється його сортування і використання в якості вторсировини. Найкраще зі своїм сміттям справляється Швеція, переробляючи 99% від загальної кількості відходів. За нею йде Австрія і Німеччина.

Щосекунди в світі з'являється 3,8 кг «екологічно нешкідливого сміття»: недоїдки, яєчна шкаралупа, шкірка від картоплі та інше. Це 29% від середньостатистичного сміттєвого кошика сучасної людини. Інше сміття: 25 % - картон і папір, 13% - скло, 11% - пластик, 4% - метал і 18% - інші матеріали. На смітники викидають 7 млн тонн одягу, з яких тільки 12% переробляється. Найпоширеніше сміття - сигаретні недопалки. Щороку їх викидається понад 4 млрд штук.

А ще сьогодні – День королівської династії в Бельгії.

Свято було засновано другим за рахунком бельгійським королем Леопольдом II. Урочистості проводяться на честь святого Альберта, який вважається покровителем королівської родини.

День республіки в Бразилії відзначається щорічно 15 листопада, тому що в цей день в 1889 році припинила своє існування Бразильська імперія, а на зміну їй прийшла республіка.

Іменини сьогодні святкують Домна (Домніка), Маркіян.