17 грудня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Болєщук Володимир (1974, м. Тернопіль) — український економіст, політик, військовик, громадський діяч. Депутат Тернопільської обласної ради трьох скликань (2002, 2006, 2009). Один з координаторів громадського руху «Зарваницька ініціатива» на Тернопільщині. Рядовий батальйону ПСМОП «Тернопіль» під час проведення АТО.
Марія Гонта (1937, с. Новомалин, Острозького району, Рівненської області) – Заслужена артистка України, яка з 1962 року працює на сцені Тернопільського драмтеатру
Побер Ігор (1968, село Королівка Борщівського району Тернопільської області) — український політик, спортсмен (бодибілдинг, пауерліфтинг). Народний депутат України. Голова Тернопільської обласної організації політичної партії УДАР. Багаторазовий чемпіон України, Європи та світу з бодибілдингу (категорія «перформенс», клас «сеньйорів») і пауерліфтингу. Віце-президент федерації бодибілдингу України.
Микола Цегельський (повне ім'я — Микола Сава Йосафат Теодорович Цегельський; 1896, Струсів, Теребовлянського району — 29 травня 1951, селище Явас, Зубово-Поленського району Мордовської АРСР, РСФСР) — блаженний священномученик католицької церкви, український церковний і громадський діяч у Галичині, греко-католицький священик.
Цей день в історії Тернопілля:
17 грудня 1830 року - висвячений і призначений парохом с.Баворів Тернопільського району) о.Григорій Барвінський - український священик, культурно-громадський діяч, етнограф, батько Володимира, Івана, Іполита, Олександра, Осипа Барвінських. У 1843 році почав добровільно навчати у школі дітей релігії, за що окружний уряд висловив письмову похвалу. Залишив записи народних пісень. Похований у селі Шляхтинці біля церкви.
17 грудня 1918 року - на засіданні Державного Секретаріату ЗУНР було скасоване рішення про скликання парламенту республіки у Тернополі. Причиною цього стало те, що не всі делеґати УНРади від повітів були обрані, ще не було підготовлено рішення про злуку, яке мала ухвалити УНРада та через незадовільне сполучення сесія в Тернополі була би малочисельною. До того ж у Тернополі не знайшлося придатного приміщення для проведення парламентського засідання. Сукупність цього привела до того, що 31 грудня 1918 р. Уряд ЗУНР спеціальним поїздом переїхав до Станислава.
17 грудня 1920 року польським сеймом було видано 2 закони, які регулювали парцеляцію (розподіл) землі (занедбаної, понаднормової панської, державної) між новими польськими колоністами в Східній Галичині.
17 грудня 1933 року - Рада Народних Комісарів УСРР приймає постанову «Про позбавлення звання народного артиста УСРР» Леся Курбаса (Олександр-Зенон Степанович Курбас) — українського режисера, актора, теоретика театру, драматурга, публіциста, перекладача, чиє дитинство та юність пройшли на Тернопільщині. У 1933 р., коли Курбас готував до постави ще одну п'єсу Куліша («Патетичну сонату»), її заборонила політична цензура. Політична кампанія проти режисера наростала й скінчилася його вигнанням наприкінці 1933 р. з «Березоля», а згодом арештом й засланням до концентраційних таборів.
3 листопада 1937 року, після повторного суду, його було розстріляно в урочищі Сандармох, а 1957 року - посмертно реабілітовано. Звання «Народного» Курбасу поверши лише в грудні грудня 1991 року.
17 грудня 1939 року - у м.Краків (Польща) помер історик, доктор церковного права, професор, літератор, уродженець Гусятинщини Тадеуш Ґромніцький.
17 грудня 1944 року – в бою біля с.Нові Стрілища на Львівщині загинув український військовий діяч, хорунжий УПА, сотенний в сотні «Сіроманці», в складі Віськової округи ІІІ "Лисоня» Дмитро Карпенко (псевдо «Яструб», «Лютий»).
Становлення суверенної України на шляху організації правового державного устрою - складний і довгий процес. По-різному можна відноситься до тих чи інших моментів у новітній історії юної держави, однозначно одне - процес триває і це свідчить про те, що все українське суспільство рухається в правильному напрямку.
Організація налагодженої роботи Державної виконавчої служби України невід’ємно пов’язано з утвердженням верховенства закону і права, без якого ні у одного сучасного суспільства немає жодного шансу зберегти своє обличчя в динамічно розвиваючихся умовах нашої цивілізації. Її робота координується урядом через Міністерство юстиції України та регламентується низкою законів і підзаконних актів, що дозволяють здійснювати пряму реалізацію державної політики у сфері неухильного виконання рішень судів, інших уповноважених органів і посадових осіб у суворій відповідності з діючими законами української держави.
Вплив, який в ході своєї безпосередньої роботи здійснюють державні виконавці на процеси утвердження принципів законної справедливості вельми значущий. Виконуючи свої прямі обов’язки, вони не раз наражали і продовжують наражати своє життя безлічі неприємних моментів, проте завжди з гідністю і честю відстоюють ім’я України, як держави, де закон грає не останню роль.
Враховуючи ряд факторів, а так само добрі традиції українського суспільства, на підтримку ініціатив Міністерства юстиції України, в 2009-му році, згідно Указу президента України № 569 від 22-го липня 2009-го року, в національному календарі суверенної держави з’явилося нове професійне свято - День працівника державної виконавчої служби, яке щорічно відзначається 17-го грудня.
День захисту секс-робітниць від насильства відзначається 17 грудня. Цього дня вже сформувалася своя традиція, що отримала назву «Марш червоних парасольок».
Цього дня всі небайдужі до проблеми дискримінації секс-робітниць виходить на вулиці з червоними парасольками.
Червона парасолька є символом захисту від жорстокості по відношенню до жінок, що заробляють проституцією, з боку міліції, сутенерів, клієнтів і лукавого суспільства. Вперше червона парасолька як символ опору виник в 2001 році у Венеції на Першому усесвітньому конгресі секс-працівників.
На цьому конгресі представники В`єтнаму, Таїланду, Камбоджі, США, Італії, Німеччини і інших країн розповідали про те, як вони борються за цивільні права секс-працівників. А потім представники прадавньої професії пройшлися вулицями Венеції з червоними парасольками і мегафонами, привертаючи увагу громадськості до проблеми порушення прав людини.
А з 2005 року Міжнародний комітет з прав секс-працівників в Європі став використовувати червону парасольку як символ опору дискримінації. «Марш червоних парасольок», зародившись як ідея, з кожним роком стає усе більш глобальним символом прав секс-працівників.
Іменини сьогодні святкують Варвара, Анастасія, Василь, Геннадій, Дмитро, Іван, Катерина, Кіра, Микола, Олександр, Олексій, Серафим, Юлія.