24 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Базиликут Богдан (1938, с. Гадинківці, нині Гусятинського району) – співак (ліричний тенор), педагог. Народний артист України (1992). Виступав на гастролях у Бельгії, Данії, Польщі, Угорщині та інших країнах.
Бережанський Віктор (1973, м. Кременець) – спортсмен (стрибки на лижах із трампліну). Майстер спорту України (1993)
Ваврик Євген (1949, с. Костянтинівка, Великоборківського, нині Тернопільського району — 3 вересня 2014, м. Тернопіль) — український режисер, заслужений діяч мистецтв України (2004), орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2009). Дипломант 1-го міжнародного фестивалю телефільмів «Мій рідний край» (1999, м. Ужгород). Член Творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистепцтва України». Лауреат та дипломант Всеукраїнських конкурсів мистецтв
ваврик
Гірський Богдан (1972) - голова апеляційного суду в Тернопільській області
Дячишин Микола (1957, с. Августівка Козівського району) – громадський діяч, політик.
Качурівський Роман (псевд. – Славко Кукурік; 1943, м. Хоростків Гусятинського району – 28. 08. 2009, с. Новий Витків Радехівського району Львівської обл.) – поет-гуморист. Член НСПУ (1974).
Луцик Роман (1975, м. Тернопіль) – економіст, спеціаліст із казначейської справи.
Музика Ірина (1976, с. Великий Глибочок Тернопільського району) – співачка, діяч культури, солістка гурту «Фіра».
Новак Ярослав (1947, с. Вербівці, нині Теребовлянського району) – живописець. Член НСХУ (1992). Працює в галузі станкового і монументального малярства
Овсянна Людмила (1948, м. Тернопіль – 12. 12. 2003, м. Тернопіль) – журналістка. Член НСЖУ (1980). Авторка понад 100 новел із життя, що увійшли до книги «Жіночі історії» (2004)
Рудакевич Мар’яна (1986, с. Почапинці Тернопілського району – 27. 05. 2003, м. Тернопіль) – поетка. Член НСПУ (2004, посмертно)
Скасків Ярослав (псевда Моряк, Крук; 1922, с. Божиків, нині Бережанського району – 19. 07. 1944, с. Старі Стрілища Жидачівського району) – діяч ОУН. Автор публікацій у підпільному виданні
Сорока Марія (1952, м. Заліщики) — українська співачка, бандуристка, педагог, працює в народному жанрі. Заслужена артистка України (з 1992). Солістка тріо бандуристок «Червона калина», член Національної спілки кобзарів України, лауреат премії імені Станіслава Людкевича в галузі музичного мистецтва (2006)
Цей день в історії Тернопілля:
1915 - Новий Почаїв, який після початку 1-ї світової війни опинився в прифронтовій смузі, зайняли австро-угорські війська.
1920 – газета «Більшовик», фронтове видання політвідділу 14-ї Червоної армії, стала офіційним друкованим органом Центрального комітету Комуністичної партії Східної Галичини. Виходила з 21 липня по 11 вересня 1920 року. Опубліковано офіційні документи Галревкому, агітаційні матеріали, памфлети тощо.
1945 – 8 боївкарів здійснили напад на прокурора Бережанського району Саглицького і заступника директора місцевої МТС Опанасенка, які перебували в с. Жуків. Саглицький загинув від вибуху гранати.
1991 р - Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. За це проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради, в тому числі - й обранці від Тернопільщини. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава - Україна. Відтак, Тернопіль став центром Тернопільської області у складі незалежної України.
1995 – у селищі Вишнівець Збаразького району відкрито пам'ятний знак на честь засновника Запорізької Січі Д.Вишневецького (Байда).
1996 - розпочало мовлення «Радіо Тернопіль» на частоті 106,1 Fm.
1997 – заснована Тернопільська класична гімназія
2008 – у с. Гаї-Шевченківські відкрито пам’ятник Т. Шевченку
2012 – у Тернополі відбувся перший в історії Чемпіонат України з аквабайку.
В Україні сьогодні відзначають День Незалежності.
Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави в 9 столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у 17 столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця 18 століття, після чого, аж до 20 століття, незалежної української держави не існувало.
Після революції 1917-го року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року, який оголосив Українську Народну Республіку - УНР. В цьому Універсалі було оголошено про свободу слова, преси, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.п.
Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська в Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР покликати на допомогу Німеччину.
З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій - Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідувала громадянська війна і низка інтервенцій завершилися в березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції "незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки».
28 грудня 1920 між УРСР і РСФСР було підписано «Робітничо-Селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише наприкінці 20 століття, після розвалу СРСР.
24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла «Акт проголошення незалежності України» на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року.
Незважаючи на порушення територіальної цілісності з боку агресивного російського сусіда на початку 2014-го року, ядерний шантаж, окупацію Кримського півострова, терор і подальшої війни, розв’язаної ним на території Донецької та Луганської областей, Україна залишилася вірною демократичним цінностям. Підтвердила свій без’ядерний статус, від якого відмовилася в обмін на гарантії збереження територіальної цілісності і суверенітету за Будапештським меморандумом.
8 серпня 2016-го року, з огляду на вагому користь в площині інноваційного духу українського народу, багатої культури і спадщини, тверду прихильність українського суспільства до демократичного вектору розвитку, а також внесок української діаспори, що проживає в Сполучених Штатах Америки в розвиток україно-американських відносин і внесок американців українського походження в освітній, науковий і економічний успіх штату Міннесота, Губернатором штату Міннесота Марком Дейтоном, День Незалежності України був офіційно проголошений святом штату: UKRAINIAN INDEPENDENCE DAY in the State of Minnesota.
Зусилля українського народу і світової спільноти спрямовані на відновлення територіальної цілісності і суверенітету держави Україна. Не зважаючи на агресію, в країні проводяться ряд реформ, метою яких є забезпечення загальнолюдських прав і свобод, економічного добробуту та подальшої інтеграції в міжнародні процеси.
А ще сьогодні – День народження картопляних чіпсів.
Цього дня у 1853 році Джордж Крам - темношкірий шеф-кухар ресторану при готелі Moon's Lake Lodge в містечку Саратога-Спрінгс (штат Нью-Йорк, США) вперше приготував картопляні чіпси.
Створили чіпси випадково. Один із відвідувачів ресторану відмовився їсти подану йому смажену картоплю, оскільки, за його словами, шматочки були занадто товсто нарізані. Розлючений кухар Д.Крам тоненько подрібнив картоплю, посипав її сіллю та обсмажив в олії.
На подив самого шеф-кухаря клієнт просто не зміг приховати захоплення від цієї страви. Оцінивши винахід свого кухаря, ресторан включив чіпси в меню під назвою Saratoga Chips, що в перекладі означає «саратогські лусочки». Це був тріумфальний День народження чіпсів.
Поступово чіпси почали набирати популярності. У 1860 році Д.Крам відкрив ресторан, в якому на столах завжди стояли чіпси.
Популярність чіпсів з роками лише збільшується.
Іменини сьогодні святкують Макар, Федір, Олександр, Максим, Василь, Марія.
