25 грудня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Бубній Петро (псевдоніми — Б. Сосняк, Петро Муха; 25 грудня 1936, с. Хлівчани, нині Сокальський район, Львівська область,) — український журналіст, редактор, педагог. Член НСЖУ (1971). Працював у редакції газети «Ровесник», начальником Тернопільського обласного управління культури, головним редактором Тернопільського облтелерадіооб'єднання. Член редакційної ради журналу «Тернопіль».
Гринчак Стефан (1946, с.Лисівці, Заліщицького району) – журналіст, редактор, літератор.
Майк Мазуркі (при народженні Маркіян (Михайло) Юліанович Мазуркевич) (1907, с. Купчинці, нині Козівського району Тернопільської області — 9 грудня 1990, Ґлендейл, штат Каліфорнія, США) — американський кіноактор, спортсмен, магістр мистецтв.
Савіцький Ян (1859, м. Бережани – 15.03. 1940, м. Варшава, Польща) – польський правник, державний діяч.
Цей день в історії Тернопілля:
25 грудня 1926 року – помер громадський діяч, педагог, просвітитель, уродженець с.Шляхтинці Олександр Барвінський. Народився 1847 року. Викладав у гімназіях Бережан, Тернополя, Львівській державній учительській семінарії. У 1891-1896 - голова Українського педагогічного товариства, 1889-1895 - заступник голови товариства «Просвіта», 1892-1897 - голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Редагував «Записки НТШ», журнали «Учитель» і «Дзвінок», який сам видавав. Упорядник багатьох книг із української літератури й історії. В 1885 р. обраний до Тернопільської міської ради. Наступного року у Тернополі почав видавати 24-томну «Руську історичну бібліотеку», випуск якої закінчив у Львові. У 1891-1907 рр. - посол до австрійського парламенту (з 1917 р. - довічний член Ради Панів), в 1894-1904 рр. - депутат галицького сейму. У період ЗУНР - державний секретар освіти й віросповідань у першому уряді. Після окупації польськими військами Галичини відійшов від політичної діяльності. Відмовився присягнути на вірність Польщі, за що був позбавлений пенсії. Похований на Личаківському цвинтарі в родинному гробівці.
25 грудня 1939 року - засновано ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”. На базі промислової школи була заснована невелика, загальною площею 1700 кв. м, майстерня з ремонту сільськогосподарського знаряддя, де працювало 30 чоловік.
Подальшого розвитку підприємство набуло вже у післявоєнний період, коли майстерню реорганізували в ремонтний, а з грудня 1959 року - у машинобудівний завод. Розпочавши з випуску простих машин і механізмів (картоплем'ялок, волокуш, силосних транспортерів), завод поступово перейшов на виготовлення більш складної сільськогосподарської техніки - протруювачів насіння та повітряпідігрівачів. На цей період припадає і перебазування виробництва на нові площі, на сьогоднішню територію.
Третій етап розвитку підприємства пов'язаний з освоєнням виготовлення техніки для збирання цукрових буряків. У серпні 1971 р. із складального цеху вийшов перший тернопільський бурякозбиральний комбайн СКД-2. Вирішальним кроком у становленні його, як комбайнового, було прийняття постанови уряду про освоєння виробництва високопродуктивних шестирядних бурякозбиральних машин для роздільного збирання гички і коренів цукрових буряків. Аналогів їм тоді не було.
25 грудня 1939 року – вийшов наказ НКВС УРСР «Про оголошення штатів загальних в’язниць НКВC СРСР». У Західній Україні таких тюрем було 26, з них 4 - на території Тернопільської області: в м.Тернопіль, м.Чортків, м.Бережани, м.Кременець. Для посилення роботи каральних органів до Західної України лише в 1939 році додатково направили більше 1 320 працівників НКВС.
25 грудня 1940 року - НКВС УРСР видав наказ “Об упорядочении учетов оуновских террористических бандгрупп, одиночек и нелегалов и о принятии мер по их ликвидации в западных областях”. Загалом, з грудня 1939 р. по січень 1941 р. на теренах Західної України органами НКВС було заарештовано майже 35 тис. членів і прихильників ОУН.
25 грудня 1975 року – у Тернополі урочисто відкрито тролейбусний рух. Регулярний рух електротранспорту в місті розпочався лише 4 січня 1976 року. Першими машинами були 20 Чехословацьких Škoda 9Tr.
25 грудня 1979 року - за ініціативи І.М. Яркового та зв’язківців було збудовано та введено в експлуатацію Тернопільську радіотелевізійну станцію (с. Лозова) з щоглою 252 м і першим потужним передавачем «Ураган» (25 кВт). РТС Лозова включена в магістральну радіорелейну лінію Черкаси – Рівне.
25 грудня 2007 року - в Чикаго (США) помер фундатор пам’ятника та пам’ятних таблиць Богдану Лепкому в с.Жуків, м.Бережани, меценат української культури Роман Петрович Смик. За його сприяння вийшли численні видання творів письменника як в Україні, так і за її межами.
25 грудня 2014 року – Андруник Петро — солдат Харківської оперативної бригади Національної гвардії України загинув, доставляючи паливно-мастильні матеріали на автомобілі КрАЗ, у районі населеного пункту Оріхове (Луганська область) у результаті підриву фугасу направленої дії. Нар. 16 червня 1982 у смт Мельниця-Подільська Борщівського району.
25 грудня відзначається найбільше свято християнського світу —Католицьке Різдво. Це день-спогад про диво народження у Віфлеємі Сина Божого Ісуса Христа.
Католицьке Різдво вважається одним із найважливіших свят християн. Крім того, воно є офіційним державним святом і вихідним днем у більш ніж ста країнах усього світу. Цього дня Різдво відзначають також багато православних, протестантів, лютеранів.
З історії відомо, що вперше Різдво у католиків святкувалося десь у 4 столітті нашої ери, хоча питання про точну дату народження Ісуса Христа і в наш час активно обговорюється і вважається до кінця не вирішеним. Деякі релігієзнавці вважають, що вибір 25 грудня для святкування католицького Різдва був зроблений із тієї причини, що саме тоді святкували Народження Сонця Непереможного. Можливо, це свято наповнили новим змістом після прийняття християнства в Римі.
Святкування католицького Різдва відбувається не один день: існує ще п'ятиденне передсвяття і шестиденне післясвяття. Самі ж різдвяні богослужіння здійснюють тричі: опівночі, зі сходом сонця і вдень.
Невід'ємна традиція святкування — прикрашання ялинки в будинку.
А православна частина українців цього дня вшановує Спиридона Сонцеворота. День пам'яті цього Святого часто ототожнюють з днем зимового Сонцевороту. Адже від цього дня ніч вже починає коротшати. У народі у зв'язку зі збільшенням дня народилася легенда про красивого юнака Спиридона, якого любили всі жінки і навіть відьми. Однак він не любив нікого. І тоді відьми вирішили його знищити. Дізнавшись про це Спиридон виліз на хрест, бо людину на хресті відьми не бачать. Однак вони здогадалися, що він сидить на хресті і підпалили його. От тоді Спиридон і попросив Бога, аби той вкоротив ночі, щоб хрест не встиг згоріти. Бог його почув. З тих пір і вважається, що від Спиридона ночі стають коротшими. За довголітнім прогнозуванням, цей день вважається найхолоднішим у грудні, бо “сонце переходить на другий бік”.
Іменини сьогодні святкують Олександр, Свирид, Ферапонт.
