26 квітня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
лікар, діяч охорони здоров’я Ігор Банадига (1957, м. Зборів);
журналіст, публіцист Олег Грушковик (1956, м. Ланівці);
спортсмен, журналіст Володимир Демчишин (1973, м. Тернопіль);
очільник Тернопільської місцевої прокуратури Микола Марцун (1980).
журналіст, історик Володимир Мороз (1982, с. Нижчі Луб’янки Збаразького району);
український педагог Василь Ратич (1888, село Вербиця, нині Шумського району — 10 травня 1953, США). Після участі у визвольній боротьбі в рядах Українських Січових Стрільців та після закінчення Першої світової війни був професором гімназії в Рогатині та інспектором шкільництва на Рогатинщині. Був останнім директором Рогатинської гімназії імені Володимира Великого, ліквідованої 1939 року, коли на західні землі прийшли більшовики. Під час Другої світової війни разом із дружиною та молодшими дітьми емігрував до США.
діяч культури Ярослав Сім’янович (1882, с. Бобулинці Бучацького району – 14. 01. 1943, с. Берези на Лемківщині, нині Польща).
Цей день в історії Тернопілля:
26 квітня 1902 року – помер духовний письменник, магістр Київської духовної академії, архієпископ Волинський та Житомирський Відомства православного сповідання Російської імперії. Священноархімандрит Свято-Успенської Почаївської лаври архієпископ Модест (Данило Костянти́нович Стрільбицький). Похований в кафедральному соборі Житомира.
26 квітня 1906 року - на сцені Міщанського Братства в Тернополі (тепер – приміщення обласної філармонії), перед від'їздом до Києва, Микола Садовський і Марія Заньковецька поставили прощальну виставу «Батькова кузня».
26 квітня 1920 року - представником Головного Отамана УНР при Ю. Пілсудському призначено уродженця Кременця генерала Олександра Осецького. У 1918 році обіймав посади начальника Українського Генерального штабу, начальника Головного штабу УНР, командувач Полтавського корпусу Армії УНР. Помер 26 лютого 1936 року в Парижі.
26 квітня 1931 року - священничі свячення прийняв уродженець с.Базар Чортківського району, майбутній єпископ Української Греко-Католицької Церкви, перший апостольський екзарх для українців греко-католиків у Франції Володимир Маланчук. 22 липня 1960 року Папа Римський Іван XXIII призначив ієромонаха Володимира Маланчука, тодішнього протоігумена провінції редемптористів у Канаді, першим апостольським екзархом новоствореного екзархату для українців греко-католиків, що проживають у Франції, з титулом єпископа Епіфанії Сирійської. Єпископ Володимир Маланюк був активним учасником II Ватиканського собору. 27 листопада 1982 року Папа Римський Іван-Павло II прийняв зречення єпископа Володимира Маланчука з уряду апостольського екзарха у зв'язку з досягненням ним віку 75 років. Відійшовши на заслужений відпочинок, єпископ Володимир Маланчук повернувся до монастиря отців редемптористів у Вінніпегу, Канада, де й помер 29 вересня 1990 року.
26 квітня 1943 року - нацисти розстріляли близько 700 євреїв з гетто в Тернополі.
26 квітня 1944 року - наказом Верховного Головнокомандувача № 0108 окремим військовим частинам та з'єднанням, які відзначилися у боях за місто, присвоєно назви Тернопільських.
26 квітня 1986 року – аварія на Чорнобильській АЕС, подих якої обпалив й Тернопільщину.
26 квітня 1996 року – Тернопільська обласна рада оголосила об'єктом природно-заповідного фонду ботанічну пам'ятку природи місцевого значення Збаразьку діля́нку первоцві́ту весняного. Розташована на північній околиці села Базаринці Збаразького району Тернопільської області, за 3 км від міста Збараж, зліва від залізниці Тернопіль — Ланівці, на відкосі завширшки 50 м і завдовжки 300 м.
26 квітня 1996 року – Тернопільська обласна рада оголосила об'єктом природно-заповідного фонду карстову печеру «Славка». Ця геологічна пам'ятка природи місцевого значення знаходиться біля села Кривче Борщівського району, в межах лісового урочища «Муравинець». Загальна довжина дослідженних ходів - 9 км, їхня висота місцями досягає 10-12 м. Площа природоохоронної зони - 0,80 га. Станом на осінь 2015 вхід в печеру Славка завалений зсувом ґрунту.
26 квітня 2002 року – Іван Курницький змінив Василя Коломийчука на посаді голови Тернопільської обласної державної адміністрації.
26 квітня 2006 року - фонд «Майбутнє сиріт» офіційно зареєстровано Тернопільським обласним управлінням юстиції (та Тернопільським міськвиконкомом, як благодійна, неприбуткова недержавна організація.
26 квітня 2012 року – Тернопільська обласна рада прийняла рішення про відзначення 500-річчя з дня перемоги українсько-литовського війська у битві з татарами під Вишнівцем та рішення про відзначення в нашій області 65-х роковин трагічних подій операції «Вісла».
26 квітня 2021 року - оголошено Днем Жалоби в Кременецькій громаді у зв'язку зі смертю Почесного громадянина Кременця Василя Володимировича Скоропляса.
26 квітня у дохристиянські часи вшановували Богиню Живу. Вона опікувалася народженням нового життя, а тому у цей день їй молилися про здоров’я, довголіття і слухали скільки років накує зозуля. До речі, зозулю можна почути лише після того, як заспіває соловей.
26 квітня — Всесвітній день інтелектуальної власності. Встановлення цього свята пов'язане з жовтнем 1999 року, коли відбулося засідання Всесвітньої організації інтелектуальної власності, на якому і було вирішено заснувати таке свято. Датою для нього вибрали 26 квітня, оскільки в цей день була заснована організація WIPO, яка займається охороною і розвитком інтелектуальної власності людей, компаній і т.д.
Ініціювали святкування даної події китайці. З їх легкої руки свято прийняло світове співтовариство і відзначає його щорічно з 1999 року.
Сьогодні - Міжнародний день пам’яті Чорнобиля.
26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії. У Білорусі також відзначають День Чорнобильської трагедії. У Росії День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах.
Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.
Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.
Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.
У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.
Іменини сьогодні святкують Дмитро, Артем.
