29 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Білик Руслан (1962, м. Зборів) – архітектор;
Гінзула Мар’яна (1987, м. Збараж) - асистент кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка;
Грабарчук Євген (1920, Тернопіль - 11.01.2008, м. Сідар-Ґров (Cedar Grove), Нью-Джерсі, США) – лікар-невропатолог, психіатр, меценат;
Жук Петро (1928, с. Пронятин, нині належ. до м. Тернопіль – 23. 08. 2007, м. Тернопіль) – діяч ОУН, правозахисник;
Кордуба Мирон (1894, м. Тернопіль – 21. 01. 1980, там само) – релігійний діяч, священник УГКЦ;
Макух Ганна (1958, с. Чернелів-Руський Терноп. р-ну) – журналістка;
Подольський Мирослав (1895, с. Кобиловолоки, нині Теребовлян. р-ну – 20. 08. 1967, м. Оттава, Канада) – протоієрей УГКЦ;
Михайло Рудзінський (1956 р.) – український музикант, педагог. Нагороди: Відмінник освіти України (2006), Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008), Лауреат конкурсу «Людина року 2014», Заслужений діяч мистецтв України (2016).
Сидор Павло (1915, с. Мала Лука, нині Гусятин. р-ну – 17. 06. 1992, м. Чикаґо, США) – лікар, культурний і громадський діяч, меценат;
Володимир Стеткевич (1891 р., с. Плотича, нині Козівського р-ну - 24.04.1974, Нью-Йорк, США) - офіцер УГА, магістр права, суддя, громадський діяч. Похований у м. Савнт-Бавнд Бруку (США).
Цей день в історії Тернопілля:
1914 - наказом російського Верховного головнокомандувача на окупованих російською армією територіях Східної Галични та Буковини було утворено Тимчасове Галицько-Буковинське воєнне генерал-губернаторство з центром у м.Чернівцях, яке очолив граф Георгій Бобринський. Губернаторство існувало в 1914 - 1917 роках і поділялося на Львівську, Перемиську, Тернопільську і Чернівецьку губернію.
1915 - через Підгайці проходив ІІ курінь УСС, а в місті функціонував шпиталь для поранених та хворих усусів, якими опікувався Український Жіночий допомоговий комітет із підгайчанок-українок.
1917 - Сидір Голубович у газеті “Українське слово” так описував руйнування, яких зазнав Тернопіль після трирічного перебування у нашому місті російського війська і боротьби за нього: “Зі львівського передмістя буквально нічого не стало... Церква поцілена гранатами. Нема ні одного дому, де були б всі вікна. Ринок уцілів. Від вулиці Перля стоять спалені доми. Найбільше спустошення — коло старого будинку гімназії. Тут, по обох боках вулиці, погоріли доми. Неушкоджений будинок «Народної Торгівлі», але склеп розграбований, як і готель Адлера... Вулиця Міцкевича також була розграбована і спалена. Прекрасний Парафіяльний костел пошкоджений. Залізничний двірець спалений і розбитий”.
1925 - перші обіти у монаршому згромадженні Чину Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів) склав Василь Величковський – майбутній ігумен монастиря в Тернополі (1942 – 1945 рр.), політв’язень, підпільний єпископ Луцький УГКЦ. Проголошений Блаженним католицької Церкви.
1942 - у Струсові німці заарештували патріотів з Бернадівки Євгена Іванчука (1926 р. н.), Мирослава Куліковського (1925 р. н.; їхня подальша доля невідома), Івана Славського (1924–1944), Леоніда Чорного (1925–1944), Василя Цісика (вбили у 1944 р.).
1945 – у с. Гнилиці Підволочиського району від рук більшовиків загинуло чотири вояки УПА.
1959 - у Львові помер український фізик-теоретик, дійсний член НТШ, уродженець Товстого Заліщицького району Володимир Кучер.
2012 – помер український бандурист, диригент, уродженець с.Вербів Бережанського району Ярослав Бабуняк.
2014 - під Іловайськом Донецької області загинув український військовик, старший лейтенант, військовослужбовець 3-го батальйону 51-ї окремої мехбригади, командир взводу розвідки, уродженець с.Джурин Чортківського району Руслан Коцюк.
В останню суботу серпня відзначають День авіації України. Це фактично професійне свято всіх авіаторів країни, які несуть військову або цивільну службу на авіапідприємствах та авіалініях. Вперше це свято відзначали в 1993 році — після виходу відповідного президентського указу від 16 серпня.
В Україні ефективно функціонує повний авіаційний цикл. У країні створено систему державного регулювання авіації, ведеться підготовка авіаційних кадрів, діють підприємства з виготовлення літаків. Крім того, в Україні розвинена мережа аеропортів, завдяки чому авіаційний рух покриває 730 тисяч квадратних кілометрів.
До складу Військово-морських сил України входить морська авіаційна бригада і морська вертолітна ескадрилья. Підготовкою майбутніх авіаторів у країні займаються фахівці кількох навчальних закладів. Зокрема, це Національний Авіаційний Університет, Державна льотна академія України, Національний Аерокосмічний Університет і Міжнародний Авіаційний центр підготовки. Співробітники та курсанти цих вузів також відзначають День авіації.
Легендою світової авіації вважається український літак «Мрія».
Міжнародний день дій проти ядерних випробувань (International Day Аgainst Nuclear Tests) затверджений на 64-й сесії Генеральної асамблеї ООН, яка відбулася 2 грудня 2009 року. Нова дата, 29 серпня, покликана активізувати зусилля ООН, держав світу, міжурядових та неурядових організацій в справі припинення ядерних випробувань. Це необхідна умова для створення безпечного світу.
У преамбулі відповідної резолюції Генеральної асамблеї підкреслюється: потрібно «покласти край ядерним випробуванням з тим, щоб запобігти їх спустошливим та згубним наслідкам для життя та здоров'я людей».
У травні 2010 року всі держави учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї зобов'язалися взаємодіяти з тим, щоб прагнути до безпеки у світі, вільному від ядерної зброї, і охарактеризували встановлення заборони на ядерні випробування як «життєво важливе завдання».
Договір був відкритий для підписання і ратифікації в 1996 році. Зараз, на думку ООН, настав час для того, щоб країни, які ще не підписали і не ратифікували його, зробили це якомога швидше.
В даний час вся південна півкуля планети вже практично стала зоною, вільною від ядерної зброї в силу регіональних договорів: договору Раротонга, що охоплює південну частину Тихого океану; Пеліндабського договору, який охоплює Африку; бангкокського договору, який охоплює Південну Азію, і договору Тлателолко, що охоплює Латинську Америку і Карибський басейн.
29 серпня у народі називається післясвятом Успіння, Третім літнім Спасом, або Спасом на полотні. Остання назва походить від назви церковного свята, що відзначається 29 серпня – перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа.
Свято пов'язане з переказом про те, як тяжко хворий цар Едеси Авгар, почувши про Ісуса Христа, послав до нього свого художника з листом, де прохав вилікувати його. Художник кілька разів намагався змалювати Ісуса, але йому це не вдалося і тоді Ісус, побачивши таке, взяв вчетверо складене полотно і вмившись, витерся ним. На полотні відбилося його зображення, яке і передали Авгарові. Цар, отримавши полотно, одужав і з того часу Нерукотворний образ зберігався в Едесі. У Х сторіччі грецький імператор викупив його та перевіз до Константинополя. Проте пізніше Нерукотворний Образ зник, і дотепер його так і не знайшли.
Іменини сьогодні святкує Демид.
