30 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Горлуц Наталя (1978, м. Тернопіль) – директор комунальної установи будинок культури “Кутківці”.
горлуц
Равлюк Христина (1985, м. Тернопіль) - громадська діячка.
Скоць Андрій (1926, с. Нове Село, нині Підволочиського району - 6.04.2019, м. Львів) — літературознавець, педагог, кандидат філологічних наук (1958), професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка (2006). Член НТШ. Міжнародна літературна премія Воляників-Швабінських (2004, м. Нью-Йорк, США).
Попадюк Олексій (1933, с. Кабарівці, нині Зборівського району - 3.04.2019, м.Тернопіль) – слюсар, літератор. Автор книги літературних мемуарів “Літературна партизанка” (2005, перевид. 2006, 2008), публікацій у ЗМІ.
Сорочан Євстафій (Остап) (1902, м. Тернопіль – 13. 10. 1937, м. Київ) – педагог. Заарештований у березні 1933, невдовзі звільнений. У 1937 – заарештований вдруге, розстріляний.
Ткачук Роман (1924, смт. Гусятин – 08. 01. 2004, м. Тернопіль) – лікар, науковець. Автор близько 30 наукових праць, 1 винаходу, 8 раціональних пропозицій.
Трифоняк Віктор (1935, с. Тилявка, нині Шумського району) – науковець. Автор кількох підручників, у тому числі “Промислова електроніка” (1976, 1980, 1985, 1990, 1993).
Цурковський Маріян (30. 08. 1892, м. Борщів – 30. 10. 1968, м. Торонто, Канада) – священник. Під час 2-ї світової війни – пастир українських робітників у Франції та Швейцарії. 1951 еміґрував до Канади.
Шпачинський Омелян (1941, с. Носів, нині Підгаєцького району) – хоровий диригент, педагог. Збирач фольклору Південної України, автор хорових творів.
Цей день в історії Тернопілля:
1929 – польська поліція арештувала майбутнього полковника УПА, командира ВО-3 «Лисоня» Омеляна Польового за організацію «збіговиська» для побудови зборівськими пластунами козацької могили під Зборовом (на ознаменування Зборівської битви військ Богдана Хмельницького з польською шляхтою). На організоване Омеляном свято з'їхались мешканці з навколишніх сіл, Золочева, міст Тернополя і Львова. Увечері встановлений хрест було зрізано поляками. Два дні протримали О. Польового в Золочівській тюрмі і після захисту адвоката-українця, посла від партії УНДО до Польського Сейму п. Висоцького звільнили як неповнолітнього.
1945 - Рада Народних Комісарів УРСР та Центральний Комітет КП(б)У в м. Києві видали постанову №1423 «Про відновлення м. Тернополя та заходи із забезпечення переведення обласного центру Тернопільської області з м. Чорткова в м. Тернопіль».
1947 - зіткнення ОУН з облавниками МВС (250 військовослужбовців, 16 вантажних автомобілів, один легкий танк) у лісі біля села Шупарка Борщівского району Тернопільської області (знищений лейтенант МВС, поранені 2 військовослужбовця, загинув прикриваючи відхід бойовик ОУН-кулеметник Панас).
1966 - Тернопільська область. З нагоди 110-річчя з дня народження письменника І. Франка у с. Киданці встановлено пам’ятник.
1990 – виконком Тернопільської обласної ради оголосив об'єктами природно-заповідного фонду Великомлинівецьку вербу білу в с.Великі Млинівці Кременецького району; Малобережецький гідрологічний заказник у с.Малі Бережці Кременецького району; урочище Пожарниця поблизу с.Чумалі Збаразького району; урочище Бобрів Гай у с.Бриків Шумського району; Колодненський ботанічний заказник між селами Колодне і Болязуби Збаразького району; ботанічний заказник місцевого значення Кизилові гаї поблизу хутора Лози Божиківської сільради Бережанського району; Кобилівський загальнозоологічний заказник у Збаразькому районі; Розсохський дуб у с.Пилипче Борщівського району.
2003 – у Києві, від рук невідомих злочинців, загинув український громадсько-політичний діяч, депутат Тернопільської обласної ради, заступник голови Проводу ОУН, уродженець с.Саранчуки Бережанського району Іван Гавдида. Був керівником фракції «Наша Україна» в обласній Раді. 2001 року обраний директором Центру національного відродження імені Степана Бандери в Києві.
2014 – під м.Іловайськ Донецької області загинув український військовик, боєць 2-го батальйону, 51-ї механізованої бригади артилерійського самохідного дивізіону, уродженець Чорткова Роман Ільяшенко. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
2014 - в м.Бережани поховали навідника аеромобільно-десантного взводу аеромобільно-десантної роти аеромобільного-десантного батальйону військової частини А0284 Олександра Філя. Народився 23 березня 1995 у м. Бережани. Загинув 16 серпня 2014 (19 років) у результаті смертельного поранення під час виконання бойового завдання.
В світі сьогодні відзначають Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.
Згідно даних міжнародних правозахисний організацій, показник зникнень людей, які стали жертвами і пропали з нез’ясованих обставин, у період з 1980-го до 2011-го рік, залишався стабільно високим. Понад 53-х тис. людей щорічно, і ця проблема стосується не тільки країн так званого «третього» світу, але і досить успішних, розвинених і демократичних держав, не обмежуючись конкретними регіонами світу.
У новому тисячолітті насильницькі зникнення стали часто використовувати в якості агресивної стратегії спрямованої на поширення терору і почуття незахищеності в суспільстві. Протидіючи цим негативним тенденціям міжнародне співтовариство, за активної підтримки Організації Об’єднаних націй, вживає низку заходів, які знаходять своє відображення як у чисто практичній площині, так і на міжнародному законодавчому рівні. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 65/ 209 від 21-го грудня 2010-го року висловлюється глибока стурбованість, зокрема, пов’язана і з збільшенням числа недобровільних або насильницьких зникнень в різних регіонах світу, пов’язаних з затриманнями, арештами або викраданнями, зростаючим числом повідомлень про переслідування, жорстоке поводження і залякуванні родичів зниклих осіб або свідків подібних злочинів. Разом з тим, за даними проекту DilovaMova.com, в резолюції вітається прийняття Міжнародної конвенції 2006-го року щодо захисту осіб від насильницьких зникнень. На підтримку заходів, спрямованих на викорінення подібних явищ Генеральна Асамблея ООН оголосила 30-е серпня щорічною акцією «Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень».
Ця глобальна проблема виникла не сьогодні, але сьогодні вже можна і потрібно її вирішувати. Цивілізований світ і подібні злочини - не мають нічого спільного. Нагадаємо, що особлива увага повинна приділятися конкретним групам людей, які найбільш уразливі що до актів насильницьких зникнень - це діти та люди з обмеженими можливостями. Практика показує , що багато проблем цілком успішно можна вирішувати об’єднуючи зусилля в одному напрямку. Будемо сподіватися, що подолання цієї проблеми і ця боротьба стане успішною.
День шахтаря — професійне свято працівників вугільної промисловості України.
Професійне свято шахтарів, з початку СРСР, а зараз в Україні, Білорусі, Естонії, Казахстані та на території Росії. Відзначається щорічно в останню неділю серпня.
День шахтаря вперше відзначався у зв'язку з тим, що в ніч із 30 на 31 серпня 1935 р. шахтар Олексій Стаханов встановив рекорд, що послужив початком стахановського руху.
Для багатьох міст Донбасу День шахтаря є головним святом і відзначається концертами просто неба та народними гуляннями.
День міста Донецька, Добропілля, Горлівки, Макіївки, Шахтарська, Жовтих Вод відзначається у День шахтаря.
