
40 днів духовної підготовки: стартував Різдвяний піст
Пилипівка — час молитви, стриманості та духовного очищення, який завершується Святвечором 24 грудня.

15 листопада за новоюліанським календарем стартує Різдвяний піст або ж Пилипівка. Триватиме піст традиційно 40 днів і завершиться у Святвечір – надвечір’я народження Ісуса Христа 24 грудня. «Еспресо.Захід» розповів більше про цей особливий період.
Різдвяний піст, який розпочинається 15 листопада і триватиме 40 днів, готує нас до зустрічі одного з найважливіших християнських свят – Різдва Христового. Церква вчить, що час посту – це насамперед час очищення душі та приготування до народження Спасителя.
Піст для християн супроводжується частою молитвою, читанням Святого Письма та прийняттям Святих Таїн, які повинні бути постійною практикою вірян, не лише в час посту.
Пилипівка, або Різдвяний піст: історія і тривалість
Різдвяний піст має й іншу назву – Пилипівський, оскільки він починається після 14 листопада, дня пам’яті апостола Пилипа. Він прославився численними випадками зцілення людей. Також церква називає його учнем і другом Господа. Апостола Пилипа розіп'яли на хресті, як і Ісуса.
Піст у східних церквах триває 40 днів і тематично зосереджується на проголошенні та прославленні Боговтілення.
Значення Різдвяного посту для вірян
Різдвяний піст – своєрідна подяка Господу. Заборони і правила посту відкривають перед християнами можливість навчитися уникати конфліктних ситуацій і спокус, які виникають.
Також духівники радять на час посту, якщо хтось перебуває у сварці чи тримає на когось гнів, помиритись, адже гріхи гніву, осуду, ненависті, злоби позбавляють постувальника всіх плодів його праці.
Традиції та заборони Різдвяного посту
Загальні правила Різдвяного посту менш строгі, ніж Великого та Успенського. Заборонено м'ясні, молочні продукти, яйця. Також у понеділок, середу і п'ятницю забороняються риба, вино та олія. У вівторок і четвер олію дозволено. Рибу під час Пилипівки дозволено споживати в суботу й неділю.
В останній тиждень перед Різдвом, з 18 по 23 грудня, піст посилюється, навіть у суботу та неділю риби їсти не дозволено. На Святвечір, 24 грудня, варто взагалі утриматися від їжі «до появи першої зірки».
Проте хворі, вагітні, подорожні, зайняті на важких роботах за дозволом духівника звільняються від посту або дотримуються його не повною мірою.
Піст не має бути лише своєрідною дієтою, приуроченою до певної дати церковного календаря, хоча ззовні і нагадує її. «Піст – важливий і непростий шлях поступового духовного вдосконалення, зміцнення душевних і моральних сил, віднайдення опори, надії, це наближення до Бога. І аби зрозуміти, наскільки говіння є зміцнюючим і корисним – слід пройти цей шлях, щоби у Святвечір з душевною, тихою і легкою радістю зустріти світле свято Різдва Христового, приготувавши не лише страви на стіл і подарунки для родини, але найперше – приготувавши себе до зустрічі з Богом, який прийшов у світ», – пояснюють у ПЦУ.
Історичний аспект Різдвяного посту
Спочатку, з IV століття, Різдвяний піст тривав лише сім днів, пізніше – 10. А з ХІІ століття, згідно з указом патріарха Константинопольського, його подовжили до 40 днів, тому в церковному статуті він значиться як Чотиридесятниця.
А ще ці дні символізують 40-денний піст Мойсея, який після сорока днів посту прочитав на кам'яних скрижалях послання Боже.
Різдвяний піст на Заході з часом отримав назву «адвенту», що з латинської означає «прихід», тобто прихід Христа. Спершу слово «адвент» означало празник Христового Різдва, а пізніше почало означати час перед Христовим Різдвом.
Насправді піст – світлий час підготовки до найголовнішого на землі Дня народження. Дуже багато людей чекає на це. І тоді, коли над вертепом засіяє яскрава зоря, ми завершимо свій піст, покуштувавши насамперед куті. А поки що – молитви, стриманість, занурення у себе. Не треба сумувати, обманювати, бути роздратованим. Та й особливо зациклюватися на їжі також не слід. Святі Отці, приміром, Іоан Дамаскін, говорять дуже влучну фразу: «Якби піст полягав лише в їжі, то святими були б корови».
Найважливіші церковні свята грудня 2025 року в Україні
Грудень — це час, коли українці готуються до святкування Нового року та Різдва, а також відзначають важливі церковні свята.
4 грудня — Свята великомучениця Варвара
Свята Варвара — покровителька від усіх нещасть та біди, моляться до неї за захист від хвороб та несподіваних катастроф. Цього дня жінки просять святу заступництво для себе і своїх дітей. Віряни влаштовують молебні та просять святу Варвару про здоров’я та захист.
6 грудня — День святого Миколая Чудотворця
Цього дня віряни вшановують святого Миколая — чудотворця та покровителя дітей, мореплавців і всіх, хто потребує захисту. Це одне з найулюбленіших свят дітей і дорослих. Діти з вечора чекають на подарунки під подушкою від святого Миколая, якого вважають захисником і благодійником. У церквах проходять урочисті богослужіння, влаштовують благодійні заходи для нужденних, даруючи радість і тепло тим, хто особливо потребує допомоги.
9 грудня — Непорочне зачаття Пресвятої Богородиці
Цього дня вшановується подія, пов’язана з матір'ю Ісуса Христа, яка народилася непорочною. У храмах правлять служби на честь Пресвятої Богородиці. У молитвах просять миру та захисту, особливо молячись за майбутнє покоління.
24 грудня — Святвечір
Святвечір — переддень Різдва Христового, одна з найбільш очікуваних подій грудня. Увечері на Святвечір віряни збираються за святковим столом, де обов’язково має бути дванадцять страв, що символізують дванадцять апостолів. Після молитви починається традиційне святкування, включаючи колядування та благословення для родини на майбутній рік.
25 грудня — Різдво Христове за новоюліанським календарем
Різдво — центральне християнське свято, що відзначає народження Спасителя. Сім'ї відвідують святкові літургії, прославляючи народження Ісуса. Після служби збираються за родинною вечерею, колядують, дарують подарунки.
25 грудня — 4 січня — Святки
Святки — це період від Різдва до Хрещення Господнього, коли особливо вшановують народження Христа та готуються до святкування Богоявлення. У цей період українці продовжують колядувати, відвідують друзів і родичів, організовують благодійні вечері для нужденних. Це час, коли люди прагнуть ділитися добром і підтримкою з ближніми.
26 грудня — Собор Пресвятої Богородиці
Свято Собору Пресвятої Богородиці святкується одразу після Різдва Христового, вшановуючи Пресвяту Богородицю як найбільшу святу після Бога. Віряни відвідують храми і моляться за мир у світі та благополуччя своїх родин.
31 грудня — Переддень Нового року
Хоча цей день не є церковним святом, його відзначають з особливим піднесенням. Люди підсумовують рік, просять Божого благословення на наступний, готують святкову вечерю в родинному колі.
Фото з відкритих джерел


