5 квітня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
депутат міської ради Любомир Балук (1967, м.Тернопіль).
громадський діяч Євген Гановський (1927, с. Улашківці Чортківського району - 14.10.2013);
депутат обласної ради, голова приватного підприємства „Агрофірма „Горинь” Осип Гасюк (1951).
учасник національно-визвольних змагань, громадський діяч Василь Дем’янчук (1915, с. Сновидів Бучацького району – 13. 08. с. Сновидів);
електромонтер, громадський діяч Петро Кульпа (1964, с. Красносільці Збаразького району);
педагог, літератор, громадський діяч Іван Лобунь (1962, с. Ванжулів Лановецького району);
хімік, науковець Роман Мушій (1932, м. Копичинці Гусятинського району – 05. 04. 2000,м. Сєвєродонецьк Луганськогої області);
пластун Олександр Пашкевич (псевдо «Гіз», «Том», 1908, м. Тернопіль – розстріляний НКДБ, за іншою інформацією помер у таборах у 1945);
господарник, громадський діяч Микола Цідило (1957, с. Конюхи Козівського району).
Цей день в історії Тернопілля:
5 квітня 1905 року – у будинку теперішньої Тернопільської обласної філармонії, а тоді - приміщенні Міщанського братства, виступив на селянському вічі поет, письменник і громадський діяч Іван Франко. Засудивши австро-угорську систему освіти, він закликав краян взяти шкільну справу у свої руки, зробити школу й науку доступними для широких мас українства.
5 квітня 1935 року - у таборі біля Караганди (Казахстан) помер агроном, комісар Зборівського повіту в період ЗУНР, професор Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту та науково-дослідного інституту птахівництва, уродженець с.Присівці Зборівського району Олекса Мельник.
5 квітня 1941 року – до 8 років таборів засуджений український адвокат, журналіст, громадський діяч, уродженець м.Бучач Теодор Данилів. Згодом - амністований. В складі польської армії генерала Андерса вибув з СССР. У її ж складі брав участь у ІІ-й світовій війні на італійському фронті. В еміграції - секретар, директор управи, генеральний секретар Союзу українців у Великій Британії, редактор часопису «Українська думка»; діловий секретар, ґенеральний секретар Координаційного осередку Українських громадських центральних установ Европи, Азії, Африки. Радіожурналіст «Закордонної радіомовної інформаційної служби» (США).
5 квітня 1944 року – радянські війська зайняли с.Латківці Борщівського району, витіснивши звідти німецькі війська.
5 квітня 1944 року - оточені німецькі війська продовжили рух з с.Ягільниця до с.Базар, протягом дня вони взяли м.Товсте. Для забезпечення виходу з оточення німці здійснили прикриття своїх сил з півночі на рубежі Босири–Лосяч–Давидківці–Чортків і продовжили рух у згаданому напрямку на м. Бучач. Переправу через р. Збруч забезпечило успішне захоплення моста через р. Серет в с. Улашківці. 5 квітня німецькі війська захопили села Білобожниця та Мазурівка, що дало змогу їм здійснювати контроль за автодорогою Чортків – Бучач. Радянська авіарозвідка виявила присутність автоколони з 600 автомашин в м. Товсте та рух 400 автомашин з м. Товсте на м. Язловець. Авангард оточеної 1-ї німецької танкової армії вийшов на східний берег ріки Вільхівець на ділянці с.Новосілка Язловецька і Требухівці.
5 квітня 1946 року - «трійка» НКВС засуджує до заслання в Сибір надрайонного референта ОУН, майбутнього підпільного священика УГКЦ, уродженця с.Коржова Монастириського району Петра Дубчака. Звільнено 1955 року, як інваліда, без права повернення додому. У листопаді 1962 року Петро Дутчак повертається в Україну. У 1974 році таємно висвячений на греко-католицького священика. У другій половині сімдесятих – початку вісімдесятих років минулого століття священику довелося відправляти святі Літургії, здійснювати обряди хрещення, відспівувати покійників таємно. Помер Петро Дутчак 22 червня 1995 року.
5 квітня 1949 року - група більшовиків із Гримайлова пограбувала селян із хуторів Олександрівка і Дубина Гусятинського району, забравши у них 5 центнерів насіння зернових культур.
5 квітня 1963 року – помер актор, театральний режисер, народний артист СРСР, професор, один із фундаторів українського театру, уродженець с.Пилява Бучацького району Мар'ян Крушельницький. Був учасником трупи «Тернопільські театральні вечори». У 1924 році вступає до театру «Березіль» у Харкові. Згодом - актор і режисер Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка. Знімався в кінофільмах «Ягідка кохання», «Кривавий світанок», «Мартин Боруля», «Суєта» та інших. З 1952 року і майже до останніх днів працював у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курс режисури та майстерності актора. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Перед великим святом Великодня православні християни відзначають Великий (Чистий) четвер. Цей день є нагадуванням людству про Таємну вечерю, на якій Ісус закликав усіх своїх учнів до прояву братської любові і смиренності по відношенню один до одного. На знак цього він омив апостолам ноги і провів обряд Святого Причастя.
В цей день у церкві обов'язково правлять службу, під час якої розповідають про земні страждання Ісуса. Також люди починають готуватися до самої Пасхи. Ця підготовка полягає не тільки в приготуванні страв для святкування Великодня (пасок, фарбованих яєць і т.д). Головне, що повинна зробити кожна віруюча людина, — прийти посповідатися, причаститися, щоб очистити не тільки будинок, але і душу свою.
Однією з традицій святкування Великого четверга є прибирання будинку від накопиченого за зиму сміття. Важливо також прибрати на подвір'ї, щоб природа також могла радіти приходу весни. В цей день потрібно прокинутися ще до сходу сонця, щоб покупатися. Цей обряд символізує очищення від гріхів. Про настання Чистого четверга повинні говорити кожен предмет і кожна річ, які слід зробити ідеально чистими.
День посадки дерев (Arbor Day, кор. Sikmogil) був встановлений у зв'язку з кампанією відновлення корейських лісів, яку проводив уряд Пак Чжон Хі. Як відомо, ця кампанія була надзвичайно успішною.
До 2005 року цей день був державним вихідним в країні, але й зараз збереглися традиції святкування. У цей день багато жителів Південної Кореї беруть участь в роботах по озелененню своїх районів, висадці лісу в горах.
У невисокосні роки День посадки дерев збігається з одним із важливих корейських свят — фестивалем Холодної їжі (Cold Food Festival ), який в Кореї називають Хансіком (Hansik), що дослівно й означає «холодна їжа».
У наш час люди відзначають Хансік, пов'язуючи його з запрошенням теплої погоди, яка розтопить замерзлу землю. У день Хансіка з самого ранку корейці сім'ями відвідують могили своїх предків. Так як в цей же день відзначається День посадки дерев, то кладовища заповнені рідними та родичами, садити дерева навколо могил.
У невисокосні роки Хансік доводиться на 105 день після дня зимового сонцестояння. У цю пору року небо стає чистіше і ясніше, фермери виходять на поля, щоб кинути в землю перші насіння і полити водою рисові ділянки.
Вважається, що традиція приймати в цей день холодну їжу прийшла з Китаю, але останнім часом традиції, описані в китайській легенді, поступово забуваються.
Іменини сьогодні святкують Лідія, Марія, Василь, Никон.
