6 листопада в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Дігай Тетяна (1944, м. Тернопіль) — український педагог, музикант, літератор, літературний критик. Членкиня літературного об'єднання при ТОО НСПУ (від 1990), НСЖУ (2008), НСПУ (2009). Переможниця конкурсу читацьких рецензій конкурсу «Книжка року Бі-Бі-Сі-2007».
Реттель Леонард (1811, м. Підгайці – 21.03.1885, м. Париж, Франція) – польський літератор, публіцист, перекладач.
Цибульський Андрій (1988, м. Тернопіль) – депутат Тернопільської обласної ради.
Чернихівський Дмитро (псевдо «Зірко»; 1929, с. Плесківці, нині Зборівського району Тернопільської області — 7.09. 2016) — український громадський діяч, історик, краєзнавець, літератор. Брат Гаврила Чернихівського. Член НСЖУ (1999). Медалі «50 років УГВР» (1992) і «60-річчя УПА» (2002), інші відзнаки.
Цей день в історії Тернопілля:
1904 року – після закладення 5-метрового фундаменту освячено наріжний камінь у будову парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі у Тернополі. Будівництво здійснювали на основі одного із чотирьох проектів, які архітектор Теодор Тальовський подавав на конкурс із будівництва костелу св. Єлизавети у Львові – теперішньої церкви свв. Ольги і Єлизавети. У 1954 р. костел підірвали. Спершу на цьому місці планували закласти центральний міський парк, але вже у 1959 р. тут відкрили Центральний універмаг, що й стоїть досі.
1907 року - відбулося освячення наріжного каменя під спорудження будинку №1 на бульварі Шевченка в Тернополі. Історія розпочалася з купівлі у 1906 році земельної ділянки розміром 1783 кв.м з будинками за 55 тисяч корон. У першу чергу зводили бурсу (інтернат, гуртожиток) для селянських дітей. Після Другої світової війни, до 19082 року, тут почали працювати обласний комітет комсомолу та обком КП(б)У, згодом Компартії України. Зараз тут знаходяться окремі відділи міської ради, громадські організації, партії та орендарі.
1918 pоку – в Бучачі відбулись збори делегатів 112 громад повіту, представників до Повітової УНРади.
1918 року - до Бучацької повітової Української Національної Ради ЗУНР обраний український селянин, громадсько-політичний, кооперативний діяч Михайло Плиска. Уродженець с.Задарів Монастириського району.
1929 року – помер громадсько-політичний діяч, педагог, просвітянин, уродженець с.Якимівці Лановецького району Михайло Черкавський. Член Центральної Ради, сенатор польського сейму. У період УНР - комісар освіти Волині. Як сенатор очолював Український парламентський клуб у польському сеймі. Автор книги «Національне питання в Росії», брошур на освітянські та виховні теми, навчальних посібників для шкіл. У 20-ті роки був головою Кременецької організації товариства «Просвіта».
1939 року - на західноукраїнських землях створено органи НКВC і територіальної та залізничної міліції Західної України. Для їх комплектації направляли працівників з усіх регіонів СРСР.
1948 року – заарештовано священика УГКЦ у підпіллі, доктора філософії і богословських наук, уродженця с.Великі Бірки Тернопільського району о.Євгена Кравчука. Військовий трибунал засудив Євгена Кравчука, як «ворога народу», «ярого буржуазного націоналіста», «шпигуна іноземних розвідок» до найвищої міри покарання - розстрілу з конфіскацією майна. Згодом вирок замінили 25-річним ув'язненням в таборах посиленого режиму у Магадані. Останні роки життя проживав разом з дружиною в Тернополі. Помер 5 серпня 1992 року.
1947 року – у Заліщиках створено спеціальне ремісниче училище №12 для дітей сиріт, батьки яких загинули у роки Другої світової війни. Зараз - Заліщицьке вище професійне училище.
1964 року - в м.Тернопіль здано в експлуатацію фарфоровий завод.
1985 року - в аеропорту Тернополя введена в дію нова злітна бетонна смуга, яка дала змогу приймати літаки типу ТУ-134, ЯК-42 та інші машини.
2014 року – під Лисичанськом (Луганська область) під час обстрілу блокпоста російськими градами загинув Марусич Володимир — військовик 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Народився 17 листопада 1978 с. Солоне Заліщицького району.
5 листопада 2001 року Генеральна Асамблея оголосила 6 листопада кожного року Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Приймаючи це рішення, вона враховувала, що шкода, заподіяна навколишньому середовищу під час збройних конфліктів, призводить до погіршення стану екосистем та природних ресурсів на тривалий період після припинення конфліктів і часто торкається не тільки однієї держави і не тільки нинішнього покоління.
Війна, якими б не були її причини, приносить невимовні жахи для цивільного населення і може протягом лічених хвилин знищити те, що іноді було створено цілими поколіннями. Крім людських страждань, що завдає війна, вона також веде до руйнування навколишнього середовища.
Іменини сьогодні святкують Панас, Степанида, Арефа.
