Цього дня народилися:

військовик, громадський діяч Левко Баглій (псевдо  Дмитро , Чабан , Радист; 1925, с. Базниківка, нині Бережанського р-ну – 22. 05. 1951, Польща). У 1944-45 воював в Українській національній армії. Потрапив у полон до англійців, 1948 звільнений, проживав у м. Ноттінгем. Голова відділу Союзу українців у Великій Британії. У лютому 1951 погодився бути розвідником в Україні. Згодом перекинули літаком у Польщу, де він загинув неподалік Любачева у Синівських лісах.

живописець Борис Борковський (1912, м. Почаїв, нині Кременец. р-ну   р. і м. смерті невід.). Закінчив Варшавську Академію мистецтв. Працював у галузях монум. і станкового живопису; писав пейзажі та побут. картини. Творам притаманна реалістична манера.

вчений у галузі економіки  Ігор Гуцал (1959, м. Хоростків Гусятинського р-ну). Доктор економічних наук. (2004). Закінчив Тернопільський фінансово-економічний  інститут (1980). Автор понад 40 наукових та навчально-методичних праць.

актриса, співачка, педагог Христина Конечна (1984, м. Заліщики) –.  До 2000 проживала в м. Тернопіль. З 2007 – актриса Молодого театру; серед ролей – Олена, Уляна (“Конотопська відьма”, “Сватання на Гончарівці”, Г. Квітки-Основ’яненка).

вчений у галузі економіки, педагог Марія Кулаєць (1954, с. Саранчуки Бережанського р-ну). Відмінник освіти України (2000), заслужений економіст України (2001). Автор понад 30 наукових праць, у  т. ч. 4 навчальних посібників.

інженер-механік, підприємець, політик Олександр Льотковський (1970, смт Підволочиськ). Від 1996 – приватний підприємець.

журналіст, видавець Ігор Мороз (1947, с. Чабарівка, нині Гусятин. р-ну – 28.08.2009, м. Тернопіль). Заслужений журналіст України (1996). Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1976, нині нац. ун-т). 1965–97 – працював кореспондентом, літературним працівником, редактором та головним редактором районних газет області. Від квітня 2004 – директор видавництва “Економічна думка” ТНЕУ, помічник ректора ТНЕУ із видавн. діяльності.

спортсмен (футбол) Матвій Николайчук (1974, с. Лисівці, нині Заліщиц. р-ну)

літераторка Раїса Обшарська (1964, с. Устечко Кременецького р-ну). Член літературного  об’єднання при Тернопільській обласній організації НСПУ. Автор збірки поезій «Краплини серця полум’яні»  (2001),  «Місто нев’янучих квітів»  (2002),  «Цілунки диких перехресть» та збірки прози «Арія синички»  (обидві 2003)

педагог, публіцист, редактор, літературознавець, громадський діяч Петро Твардовський (1930 р. у с. Затурин, нині Підгаєцького p-ну). Член Тернопільського обласного літературного об’єднання при обласній організації НСПУ (2003), член НСЖУ (2011), НТШ (2012). Видатний діяч діаспори, нагороджений Почесними відзнаками: Українських Злучених Організацій Огайо, Спілки Української Молоді, товариства «Рідна школа» (США), Тернопільського обласного об’єднання «Просвіта», Орденом князя св. Володимира Великого III ст. (Київ, 2011). Автор понад 200 різножанрових публікацій на суспільно-політичну та історичну теми в ЗМІ України, Англії, США і Канади.

Цей день в історії Тернопілля:

1805 – засновано Бережанську гімназію.

1920   –  Бучач. Вступ до міста частин Червоної армії.

1932 – священичі свячення з рук митрополита Андрея Шептицького отримав уродженець с.Івачів Горішній Тернопільського району, майбутній блаженний новомученик УГКЦ о.Зенон Ковалик.

9-10 серпня 1942 року - німецькі карателі розпочали ліквідацію ґетто в м.Кременець. У ці дні за містом в колишньому тирі Якутського полку було розстріляно близько 5 тис. дітей, жінок та євреїв похилого віку. Розстріли з пістолета у потилицю здійснювали гестапівці, трупи складали у спеціально виритий канал, перед розстрілом з євреїв знімали одяг та забирали коштовності і прикраси.

1944  –  Указом Президії Верховної Ради СРСР затверджено подання Президії Верховної Ради УРСР про уточнення назви деяких міст України, надалі іменувати: місто Тарнопіль – Тернопіль, місто Чертков – Чортків. Тарнопільській області надати іменування Тернопільська.

1945– після арештованого більшоваиками о.Василія Величковського настоятелем монастиря Успіння Пресвятої Богородиці в м.Тернопіль став о.Петро Козак. Був ігуменом обителі до серпня 1946 року.

1945 – у лісі поблизу с. Кривче Борщівського району  підрозділ НКДБ виявив захоронку ОУН. У перестрілці загинули 7 оунівців, серед них надрайоновий провідник СБ Микола Сарабуй («Клим», «Шелест») і районовий провідник СБ «Тарас» (справжні ім’я та прізвище невідомі).

1945 – енкадебісти викрили повстанців у печері Глинка-1 поблизу с. Верхнє Кривче Борщівського району  і наказали здатися. Тоді біля входу до печери розпалили вогонь, сподіваючись, що дим викурить українських вояків. Уночі з 9 на 10 серпня обложені закидали вихід із печери гранатами і почали прориватися з оточення. Живими вибралися Петро Олексин («Гонта» (1926–1946), згодом загинув у перестрілці) і «Шелест» (прізвище невідоме). Дмитро Головатий («Гала») і Степан Чарнецький («Твердий») – обидва з Гермаківки.

1981 – вихователь Теребовлянської школи-інтернату Тернопільської області В. Андрушко встановив при в’їзді в Київ з боку Житомирського шосе транспарант з написом: “Хай живе незалежна соціалістична Україна!

1991– перша виставка у Тернопільському обласному художньому музеї. Експонувалися твори Андрія Петрика.

Сьогодні відзначають Міжнародний день корінних народів світу.

Корінні народи - це народи, що проживають на територіях традиційного розселення своїх предків, зберігають традиційний спосіб життя, господарювання і промислу. Це свято встановлене 23 грудня 1994 року Генеральною Асамблеєю ООН і відзначається щорічно 9 серпня.

Дане свято було призначене, щоб віддати належне всім культурам світу і подякувати представникам всіх народностей за свій внесок у розвиток людства.

Також цей день є нагадуванням про ті труднощі, з якими в сучасному світі можуть стикатися представники різних націй. Це і масова бідність, і расова дискримінація, і позбавлення базових прав людини.

У міжнародному праві поняття «корінні народи» включає ряд аспектів.

По-перше, це аборигени, тобто мова йде про споконвічне населення, про народи, які першими освоїли та оселилися на певній території.

Слід зазначити, що це - важлива складова для додання статусу корінного народу, але не єдина, і вона трактується в контексті всієї сукупності ознак.

По-друге, самобутність цих народів, яка найбільшою мірою проявляється в мові та культурі, які в умовах сучасної цивілізації поступово зникають.

По-третє, збереження самобутності цих народів вимагає збереження традиційного способу життя і традиційного способу господарювання, яке істотно відрізняється від сучасного способу.

Для корінних народів, як правило, збереження традиційного способу господарювання є умовою збереження етносу як такого.

В даний час чисельність корінних народів в усьому світі оцінюється в 370 млн чоловік, що проживають більш ніж в 70 країнах. Хоча корінні народи складають 5% населення світу, на їх частку припадає 15% найбіднішого населення планети.

Тому цей день покликаний ще й для того, щоб ми не забували про наше коріння і, по можливості, робили внесок в підтримку корінного населення своєї, окремо взятої, країни.

Адже, якщо вони зникнуть, зникне величезний пласт історичної спадщини. А без минулого немає і не може бути майбутнього.

А ще сьогодні вшановують жертв атомного удару в Нагасакі.

9 серпня об 11 годині 2 хвилини екіпаж літака-носія скинув атомну бомбу на Наґасакі. Бомба вибухнула високо над долиною промислового Наґасакі, майже на півшляху між двома головними цілями в місті — сталеливарними і збройовими виробництвами Міцубісі на півдні, та торпедним заводом Міцубісі - Ураков на півночі.

Було вбито і пропало безвісти більше 73 тисяч людей, пізніше від опромінення та поранень померло ще 35 тисяч чоловік. Більше 50% постраждалих було вражено опіками, до 30% отримали пошкодження від ударної хвилі, 20% зазнали дії проникаючої радіації. Пожежі знищили більшу частину житлових будинків.

Атомний вибух над Наґасакі зачепив район площею приблизно 43 кв. милі, з яких 8,5 кв. миль припадало на водну поверхню і лише 9,8 кв. милі було забудовано. Забудований простір був лише частково заселений, що дозволило уникнути ще більшої кількості жертв.

Іменини сьогодні святкують Платон, Наум, Климент, Кирило, Герман, Микола, Костянтин, Іван, Анфіса.