9 вересня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Гецк Корнель-Юліуш (Heck Korneli Juliusz; 1860, м. Зборів – 11. 07. 1911, м. Львів) – польський історик літератури, бібліограф, педагог. Доктор філології (1896). Автор праць «Життя і творчість Бартоломія і Шимона Зиморовичів на тлі відносин давнього Львова» (1894),«Шимон Зиморович, його життя і діяльність»(1901) та інше.
Дзюбановський Богдан-Теодор (1904, с. Івачів Горішній, нині Тернопільського району - місце і рік смерті невідомі) – лікар, громадський діяч. Лікар дивізії «Галичина». Від 1949 – у Канаді. Автор наукових праць та інших публікацій.
Друль Григорій (псевда «Луговий», «Славко»; 1921, с. Постолівка, нині Гусятинського району - 09.03.2005, Тернопіль) – діяч ОУН і УПА.
Запорожан Іван (1960, с. Богданівка Заліщицького району) – педагог, громадський діяч. Автор наукових та методичних праць.
Кулик Надія (1981, м. Монастириська) – музикант, бандуристка-співачка (ліричне сопрано). Член Національної Спілки кобзарів України (2009).
Лібецький Анфір (1926, с. Мусорівці, нині Збаразького району – 19.07.2002, м. Нью-Йорк, США) – вчений у галузі хімії, педагог. Автор книг про історію монастирів давньої Руси-України (1978), особливості літургійних текстів візантійських традиції (1977) та публікацій у наукових журналах. Має патенти на винаходи.
Ломніцький Мар’ян-Алойзи (1845, с. Баворів, нині Тернопільського району – 25. 09. 1915, м. Львів) – вчений-зоолог, палеонтолог, геолог, педагог. Займався дослідженнями із зоології, палеонтології, геології; автор понад 150 наукових праць.
ломніцький
Наконечний Роман (1949, с. Дарахів Теребовлянcького району)- музикант, педагог. Заслужений артист України (1989).
Палка Іван (1901, с. Соснів, нині Теребовлянcького району – 25. 02. 1992, м. Клівленд, США) – військовик, громадський діяч. Доброволець Леґіону УСС (від 1916), хорунжий Армії УНР. Автор спогадів й інших публікацій.
Пиндус Богдан (1944, с. Настасів, нині Тернопільського району - 10.11.2016, с.Оброшине, Львівської області) – економіст, краєзнавець, публіцист. Чл. ВУСК (1998) і НСЖУ (1999). Член редколегії Тернопільського Енциклопедичного Словника.
Пришляк Осип (1909, с. Заставче, нині Підгаєцького району – літо 1941, с. Угринів, того ж району) – учасник національно-визвольних змагань. Організатор референт повіту проводу ОУН Підгаєччини (1932–33).
Смакула Олександр (1900, с. Доброводи, нині Збаразького району – 17.05.1983, м. Обурн, шт. Массачусетс, США) – вчений у галузях фізики та хімії, винахідник, громадський діяч
Строцень Богдан (09. 09. 1959, с. Чернелів-Руський Тернопільського району) – історик, археолог. Автор публікацій за матеріалами розкопок в археології та інших збірниках України і зарубіжжя
Цисик Євген (1897, с. Струсів, нині Теребовлянcького району – 24. 09. 1956, м. Коломия, нині Івано-Франківської обл.) – театральний діяч, дириґент, музикант. Воював у Леґіоні УСС, потрапив у російський полон; висланий до Сибіру, де організував театральний гурток.
Цей день в історії Тернопілля:
9-11 вересня 1675 року – величезна турецька армія під командуванням паші Ібрагіма Шишмана зруйнувала Підгайці.
1698 року – в околиці Підгайців закінчився останній в історії Речі Посполитої бій з татарами.
1753 року – дідич Станіслав Ціолек Понятовський та його син Казімеж у Язлівецькому замку видали привілей для свого міста Язловця, в якому регламентувались права та обов'язки міщан.
1882 року – в с. Івання Кременецького району спалахнула велика пожежа, яка майже повністю знищила село: будівлі, майно, звезений із полів урожай, худобу.
1922 року – в Гусятин із Поділля прорвався загін отамана Якова Гальчевського.
1933 року – у Підгайцях був утворений Повітовий комітет допомоги голодуючим України (голова – адвокат, доктор права Григорій Стецюк).
1940 року – замучений у Тернопільській тюрмі Франц Коковський, український письменник, журналіст, етнограф.
1940 року – був заарештований за підозрою у підтримці підпілля ОУН священик с. Мишковичі, нині Тернопільського району Йосип Миколайович Бучинський. Разом із ним органи НКВС забрали його синів Юрія і Степана, дочку Марію – вчительку в сусідньому селі Хатки, а також ще трьох чоловіків. Ніхто з Бучинських додому живим не повернувся.
1944 року – між урядами УРСР і Польщі підписано угоду про взаємний обмін населення у прикордонних районах. Переселення українців із їхніх етнічних територій, яке за умовами угоди мало бути тільки добровільним, здійснювали найчастіше примусово, із застосовуванням військової сили. У Тернопільську область переселено 41105 родин (173360 осіб, у тому числі близько 20000 – із Лемківщини).
1946 року – зіткнення ОУН з МВС у селі Бабинці Борщівського району Тернопільської області (загинув кущовий пропагандист Михайло Гуска-Тополя).
1948 року – в с. Малі Бірки Гусятинського району розклеєні листівки із закликами до населення не їхати на роботу в Донбас.
1960 року – відбулася остання Служба Божа у церкві на Фільварках в м. Монастириська. Через два дні її зачинили.
1990 року – в Бережанах п’ятитисячний мітинг прийняв звернення до Верховної Ради УРСР з протестом проти підписання так званого «нового союзного договору».
2014 року – вийшов перший наказ командира сформованої 44-тої окремої артилерійської бригади, яка, з кінця січня 2015 року, дислокується у Тернополі. Сформована в м.Яворів на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Регулярний підрозділ Збройних сил України. Пройшла бойове злагоджування на Яворівському полігоні, гаубичний дивізіон вже виконує бойові завдання в зоні АТО.
У другу неділю вересня відзначається День танкіста в ознаменування великих заслуг бронетанкових і механізованих військ у розгромі противника в роки Великої Вітчизняної війни, а також за заслуги танкобудівників в оснащенні Збройних сил країни бронетанковою технікою.
Наприкінці 40-х років XX століття, після другої світової війни, урядом було видано указ про відзначення 11 вересня Дня танкістів. Саме в цей день під час війни в 1944 році танкові війська, що являють собою велику вогневу міць та ударну силу, зробили прорив в обороні противника і зупинили його наступ. Деякий час (у період з 40-х по 50-і роки) у великих містах День танкістів навіть відзначався урочистим просуванням танкових колон по місту і салютом.
День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості відзначається в Україні щорічно у другу неділю вересня, згідно з Указом Президента від 12.08.1993 № 302/93.
Україна має давні традиції в сфері видобутку і використання нафти і природного газу.
Промисловий видобуток нафти в Україні почався в XVIII столітті, і вже в 1909 році в Прикарпатті видобувалося 2 млн. тонн нафти. Газова промисловість бере свій початок з введення в експлуатацію Дашавського газового родовища і будівництва першого газопроводу Дашава — Стрий у 1924 році.
Інтенсивний розвиток нафтової та газової промисловості пов’язан з відкриттям у післявоєнний період значних запасів нафти і газу в регіоні Дніпровсько-Донецької западини, на Прикарпатті та в Причорноморсько-Кримськiй газоноснiй області.
З території України почалися і перші в світі експортні поставки природного газу — вони почали здійснюватися до Польщі з 1945 року. Зараз Україна володіє складною трубопровідною транспортною системою. Її загальна протяжність досягає 37 тис. кілометрів. Через територію країни проходить ряд важливих магістральних трубопроводів стратегічного значення, довжина яких 4,7 тис. кілометрів.
Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів. Задовольняючи потребу в газі за рахунок власного видобутку на 23-25%, в нафті — на 12-15%, нафтогазова галузь України забезпечує енергоносіями промисловість і житлово-комунальний сектор країни. Газифіковано 488 міст, 960 селищ міського типу та 25700 сіл. Здійснюється газопостачання 112,3 тис. промислових і комунально-побутових споживачів, а також близько 15 млн. квартир і приватних будинків.
Переробка газу і газового конденсату здійснюється на 5 газопереробних заводах. Чисельність працюючих у галузі становить близько 1% працездатного населення країни.
День пам’яті жертв фашизму – це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в результаті гігантського, нелюдського експерименту. Це мільйони солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше – мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб і від голоду.
Немає такої країни, яка б виграла від правління нацистів, немає такої нації, яка б збагатилася матеріально або духовно в результаті їх володарювання. Найстрашніша ідеологія – та, яка робить людину винуватою від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Півстоліття тому величезну нацистську машину вдалося зупинити і зруйнувати. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли.
З 1962 року було прийнято вважати кожну другу неділю вересня Міжнародним днем пам’яті жертв фашизму. Цей день був визначений саме у вересні, тому що на цей місяць припадає дві пов’язані з Другою світовою війною дати – день її початку і її повного завершення. Це стало однією з причин встановлення дня жалоби на вересневу неділю.
Міжнародний день пам’яті в кожній країні, яка прийняла участь у Другій світовій війні, відзначається не тільки скасуванням розважальних заходів, урочистостей, що випадають на цю дату, але і відвідуванням пам’ятників, меморіалів, кладовищ (у багатьох країнах у цей день прийнято доглядати за безіменними, покинутими могилами).
У другу неділю вересня наша планета відзначає Всесвітній день журавля.
Перші предки цих красивих птахів з’явилися ще за часів динозаврів, близько 40-60 мільйонів років тому. Історичною батьківщиною журавлів вважається Північна Америка, звідки вони мігрували спочатку до Азії, а звідти до Африки і Австралії. Зараз популяція журавлів широко поширена у всьому світі, виняток становлять лише Антарктида і Південна Америка. Головні місця зимівель журавлів – Іран і захід Індії.
Всього налічують близько 15 видів журавлів. Деякі їх види занесені до Червоної книги. Колись журавель був промисловою птицею, але зараз він перебуває під охороною закону. Проте, незважаючи на протести міжнародної природоохоронної і орнітологічної громадськості, в деяких країнах (наприклад, в Афганістані і Пакистані) досі збереглися традиції полювання на журавлів.
Уперше День журавля відзначили в 2002 році в США. Ратуючи за порятунок зникаючого виду американського журавля, учені-екологи підкладали його яйця в гнізда журавлів інших видів, які вирушали на гніздування у безпечні місця. День, коли на гніздування вирушив цілий виводок врятованих птахів, був оголошений новим екологічним святом, а журавель став символом організацій, що охороняють природу.
Краса врятує світ. Так говорять уже багато років. Намагаючись звеличити красу життя, люди не тільки почали писати вірші і музику, а й придумали спеціальне свято — Міжнародний день краси. Його відзначають 9 вересня.
Ініціатива святкування дня краси виходила від членів Міжнародного комітету естетики і косметології СИДЕСКО. Сьогодні це найбільш авторитетна організація у світі косметології. Вона була створена в 1946 році в Брюсселі. До складу СИДЕСКО входять кращі косметологи з різних країн. На сьогоднішній день створено вже більше тридцяти відділень цієї організації.
У 1995 році була введена традиція проведення в цей день конкурсів краси. Вперше подібний захід відбувся в Бельгії. Це сталося у вересні 1888 року. Всесвітній конкурс краси вперше пройшов у квітні 1951 року. Для визначення найдостойніших учасниць подібних конкурсів члени журі звертають увагу не тільки на зовнішню привабливість дівчат, а й на їхню освіченість, тямущість та інші риси характеру.
9 вересня в СНД — День дизайнера-графіка. Неофіційне свято заснували в 2005 році в п'ятдесятирічний ювілей Володимира Чайки — найтитулованішого російськомовного дизайнера-графіка, лауреата десятків міжнародних і вітчизняних конкурсів.
Графічні дизайнери займаються, зрозуміло, дизайном. Причому, ні текстильний дизайн, ні дизайн архітектурний в їх обов'язки не входить. Поле їхньої діяльності — сторінки книг, газет і журналів, web-сайти та реклама, інтерактивні комп'ютерні програми. Графічні дизайнери розробляють шрифти, макети журнальних сторінок, рекламні модулі, малюють картинки, роблять колажі, оформляють вітрини.
День тестувальника.
9 вересня 1945 вченими Гарвардського університету офіційно був зареєстрований перший в історії баг.
Вчені Гарвардського університету, тестуючи обчислювальну машину Mark II Aiken Relay Calculator, знайшли метелика, що застряг між контактами електромеханічного реле.
Виконана робота вимагала опису, і слово було знайдено — «debugging» (дослівно: позбавлення від комахи). Так і нині називається процес виявлення і усунення багів — причин неправильної роботи комп'ютера чи програми.
Вилучену комаху було вклеєно в техщоденник з супровідним написом: «First actual case of bug being found» (перший виявлений баг), і надалі передано до музею обчислювальної техніки. Цей цікавий факт поклав початок використанню слова «баг» в якості помилки.
Стрімкий розвиток IT-індустрії робить професію тестувальника все затребуванішою в Україні. Майбутній тестувальник повинен володіти базовими навичками програмування, адміністрування операційних систем та вміти працювати з базами даних. Процес тестування передбачає використання різних підходів і практик, навіть вимагає застосування дедукції. При цьому важливо вміти правильно комбінувати доступні методи тестування. Проте вивчитися саме цієї професії неможливо в університетах України — тільки на спеціалізованих курсах або самостійно.
Іменини сьогодні святкують Анфіса, Володимир, Дмитро, Іван, Мефодій, Михайло, Олександр, Никон, Сава, Степан.
