Уже із наступного року можуть сильно подорожчати продукти першої необхідності. Так, ціна за 1 літр молока імовірно зросте на 8 гривень, за 200 грам масла – на 15 гривень, за кілограм свинини чи яловичини на 40 гривень, а за буханець хліба на 4 гривні. Такі невтішні цифри назвали аграрії під час Всеукраїнського страйку, який пройшов 4 жовтня під стінами Верховної Ради. Тернопільська делегація була однією із найчисельніших і налічувала понад 200 людей.

Василь Градовий директор ПАП «Дзвін», Чорткіський район

«Ми не приїхали сюди щось просити, ми приїхали сюди щоб нам дали конкурентні умови, щоб ми могли вільно нормально працювати , розвивати господарки, платити зарплати, платити податки. Так як в світі всім аграріям держава дає дотації на гектар ріллі, у нас немає ніяких дотацій, у нас кредитна система фактично робить усе для того щоб не розвиватись на кредитних ресурсах, кредити під 20, 21 22 %. Не дивлячись на ці речі, аграрії вирощують хліб, платять податки, в кожному селі де працюють нормальні аграрії підтримують соціальну сферу».

Участь у Всеукраїнському страйку серед інших взяли і керівники аграрних підприємств Чортківського району.

Марія Горбаль директор ПП «Агроспектр», Чорткіський район

«Сьогодні ми тут, щоб зрозуміла і Верховна Рада , і народні обранці, які тут сидять обрані тими самими селянами, тими самим аграріями. Вони мають розуміти, що в нас є проблеми і вони мають їх вирішувати разом з нами, якщо ми хочемо будувати країну, яка комусь потрібна. Якщо Україна нікому не потрібна, то навіщо взагалі жити, виїжджаємо всі за кордон».

Протестувальники вимагали повернути систему оподаткування аграрному сектору, яка діяла до 1 січня 2015 року, як найбільш придатну до стимулювання аграрного виробництва в умовах браку інвестиційних коштів і високої інфляції. Збереження пільгового оподаткування – це можливість не забрати у аграріїв обігових коштів.

Генадій Новіков - голова Аграрного Союзу України

«Зміни до податкового кодексу, які вимивають, забирають у аграрного бізнесу останні обігові кошти, які могли б так гіпотетично бути направлені на те, щоби прикупити собі ту обмежену кількість, яку ми говоримо по землі. Припустимо, якщо це сто гектарів для одного Українця, або може сто п’ятдесят, а може і ще, і ще. Але на це все-одно повинні кошти бути, щоби тому кому він платить, тому теж було достойно, що у нього купують все таки великий ресурс, значний ресурс і він повинен коштувати сьогодні не тисячу доларів з гектара землі».

Ще однією із вимог було продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до того часу, поки у Верховній Раді не розроблять всього комплексу законодавчих актів, необхідних для завершення земельної реформи.

Генадій Новіков - голова Аграрного Союзу України

«Зараз намагаються землю забрати м’яко так, непомітно, щоб вона перекочувала до тих, у кого трошки більше зелених папірців, ніж сьогодні у Українців».

Нині аграрії, виробляючи власні продукти першої необхідності, як ніхто інший дбають за продовольчу безпеку нашої країни. Саме тому сільгоспвиробники апелюють до влади і хочуть, аби їх почули.

Василь Градовий - директор ПАП «Дзвін», Чорткіський район

«Ми зараз зустрінемось з нашими депутатами, ми свої всі пропозиції висловимо і доручимо їм, щоб вони достукались і дійшли таки до Президента і сказали йому наші вимоги. А коли ми вже будемо знати, що він знає, тоді ми скажемо нехай він публічно вискаже свою позицію».

Олександр Самсоненко - директор ТОВ «Агро-Рось» Підволочиський район

«Діло в тому, що ми вже направили з обласної ради Тернопільської, звернення і Президенту, і Гройсману в кабінет міністрів, і в Верховну Раду».

Під час страйку аграрії сформували свої вимоги та подали їх голові Верховної Ради. Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж землі. Він повідомив, що буде впроваджений «єдиний аграрний день у парламенті для системного розгляду необхідних питань у цій сфері».

Про це  «Терен» повідомляв ТУТ і ТУТ.