Агро-новини 16 жовтня
Новини аграрного сектору
Проект бюджету не радує аграріїв
Проект бюджету, поданий Кабінетом міністрів в парламент, стане своєрідним компромісним варіантом. Його головне завдання полягає в скороченні бюджетного дефіциту, враховуючи те, що тільки за обслуговування зовнішнього боргу Україна платить 5% ВВП.
Таку думку в ефірі телеканалу NewsOne висловив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
«Ось чому прем'єр-міністр говорить, що це буде реалістичний бюджет. Реалістичний він в тому плані, що грошей немає. Виходить, треба виживати в заданих обмеженнях», — пояснив Устенко.
Зі свого боку голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Іван Крулько вважає за необхідне доручити Рахунковій палаті зробити експертизу дохідної та видаткової частини проекту бюджету на 2017 р. Така можливість передбачена Бюджетним кодексом, розповів він під час ефіру на «Радіо Ера».
Зокрема, Івана Крулько непокоїть питання скорочення дефіциту Пенсійного фонду через збільшення пенсійного віку, скорочення наукових установ та шкіл, у тому числі малих, відкриття ринку землі тощо.
За оцінками парламентаря, бюджет-2017 не реалістичний у частині доходів. «За останні два роки в Україну не повернуто ні копійки з грошей, отриманих корупційним шляхом, хоча всі механізми для повернення з-за кордону незаконно отриманих активів є. А від приватизації у 2016 р. надійшло лише близько 60 млн грн, тоді як очікувалось отримати 17,1 млрд грн», — пояснив свій скепсис політик.
Рада легалізувала «нічийні» землі, на яких держава втрачає понад 1 млрд грн на рік
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли».
За законопроект №3006 авторства народного депутата Олега Кулініча та інших нардепів проголосував 231 парламентар.
«Цей закон допоможе легалізувати величезні земельні масиви відумерлої спадщини, які зараз перебувають поза правовим полем. Від цього в першу чергу страждають місцеві бюджети, які не отримують плати за землю. Таким чином, зазначені землі або є об’єктом для корупції, або ж взагалі «гуляють», — прокоментував прийняття закону його ініціатор Олег Кулініч, повідомляє прес-служба парламентарія.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, облік сільськогосподарських земель відумерлої спадщини не ведеться, а офіційна статистика їх загальної площі відсутня. За приблизними підрахунками, такі ділянки можуть становити до 15% площі тих земельних масивів, де вони розташовані, а загалом по Україні такі землі складають біля 1,5 млн га. За підрахунками авторів законопроекту, місцеві бюджети втрачають на цьому понад 1 млрд грн на рік.
Аграрії запропонували створити в Україні Земельний банк
Запровадження будь-яких інструментів поводження із землею сільгосппризначення можливе після розробки відповідного цивілізованого земельного законодавства і створення структури, відповідальної за збереження кількості родючих ґрунтів та їхньої якості.
Про це повідомив голова Аграрної партії України (АПУ) Віталій Скоцик, коментуючи заяву прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо необхідності запровадження механізму, коли договір оренди на землю може стати заставою, повідомляє АПУ.
«Механізм застави орендних прав є недієвим. Завжди є третя сторона. Це власник землі. Немає земельного банку. Уявіть собі, що користувач землі підписав договір оренди у земельного власника. Не виконав свої зобов’язання перед банком. Що банк комерційний робить? Він забирає у людини право оренди і намагається його продати, щоб повернути гроші. Ціна такого продажу може бути неприйнятно низькою. Земля швидко опиниться в руках великих латифундій та міжнародного капіталу», — зазначив Віталій Скоцик.
Голова Аграрної партії переконаний, що має бути створена спеціалізована структура, відповідальна за обіг земель.
«В більшості країн світу є державний земельний банк або агенція, чи комісія. Саме ця структура приймає рішення, що робити із землею. До її ж функцій входить захист землі, тобто вона слідкує, щоб не зменшувалася площа та якість родючих ґрунтів», — сказав Віталій Скоцик.
На думку політика, необхідно завершити аграрну реформу, а вже потім говорити про різні конкретні інструменти.
«У нас реформа триває вже 26 років і ніяк не завершиться. Необхідно накласти мораторій хоча б на два роки, але використати цей час для створення усього необхідного законодавства для обігу землі. Це законодавство має гарантувати кілька ключових речей: збереження якості та кількості землі, заборону продажу іноземцям і надмірної концентрації в одних руках, усі необхідні інструменти цивілізованого поводження із землею. Тоді можна говорити про такі конкретні речі, як застава, лізинг, передача тощо. Сьогодні, коли в Україні рейдерство є нормою, а ти не знаєш, чи будеш збирати врожай, який посіяв, жодне розширення прав на заставу землі не дасть результату», — переконаний парламентар.
Для довідки: Нагадаємо, Президент Петро Порошенко, виступаючи з щорічним посланням у Верховній Раді, закликав відкрити ринок землі в Україні.
