Агро-новини 23 березня
Українські аграрії зможуть отримати дотації на плодові розсадники
Внести розсадництво плодових та ягідних культур до видів діяльності сільського господарства, на які мають видаватися передбачені законодавством дотації протягом наступних 5 років, — таку пропозицію вніс 14 березня Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин до Кабінету міністрів України.
Про це повідомляє «УКРСАДПРОМ» на своєму сайті.
Бюджетну дотацію із 1 січня 2017 року надають сільськогосподарським товаровиробникам, які провадять види діяльності, визначені у пункті 16-1.3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», однак серед визначених видів економічної діяльності не було враховано КВЕД 1.30 у частині вирощування посадкового матеріалу всіх видів, у тому числі черешків, кореневих пагонів та розсади, для відтворення рослин або щеплення дерев плодових і ягідних культур.
Необхідність визначення плодових розсадників отримувачами державної дотації визначена Асоціацією «УКРСАДПРОМ» як обов’язкова та необхідна умова державної підтримки садівництва, оскільки саме розсадництво є першою та найбільш вразливою ланкою в садівництві та ягідництві.
«Усі розсадники є дрібними господарствами, а розсадництво — це єдиний вид їхньої діяльності. Реалізація продукції відбувається лише 2 рази на рік. Тому відсутність дотацій призведе до суттєвого здорожчання вітчизняного садивного матеріалу або знищення легального розсадництва в Україні. Це призведе до звільнення більше 2 тисяч працівників у сільській місцевості, зайнятих у вирощуванні садивного матеріалу», — зазначив голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка.
Територія України є зручною для вирощування трюфелів
Територія України є дуже зручною для вирощування трюфелів, адже у нас сприятливий континентальний клімат і достатня кількість вологи. Конкуренції у вирощуванні трюфелів немає. При цьому не варто боятися обвалу цін на цей продукт. Про це заявив засновник ферми «Sunberry Ukraine» Олександр Джига виданню hyser.com.ua.
За його словами, найлегше вирощувати чорний трюфель. А найдорожчим є трюфель італійський (п’ємонтський) білий, його ціна – від €2 тис.до €6 тис. за кілограм.Існує два варіанта створення плантації трюфелів. Перший – полягає у висаджуванні «заражених» спорами трюфелів саджанців дерев. Другий спосіб – висаджування спорів грибів на вже існуючі плантації дерев, які і стануть «господарями» для трюфеля. Максимальний врожай можна отримати через 20 років. На одній території гриб може приносити врожай протягом століття. Тому для вирощування трюфеля існує і третій варіант, так би мовити, бонусний. Є шанс знайти плантації, які були посаджені, ще за часів Російської імперії.
Вартість одного саджанця ліщини чи іншого дерева, на якому вже є спори трюфеля – €10.Проте, не варто розраховувати на миттєвий дохід. Початкові витрати є значними, а перший значний дохід буде приблизно на десятий рік — €1800 з гектара, ще за десять років – €43200. І це при вирощуванні найдешевших грибів. З найдорожчого, п’ємонтьського трюфеля, за 20 років дохід з гектара становитиме €350900. Це не враховуючи доходу з горіхових дерев, у корінні яких ростуть гриби.
В Україні офіційно продавати трюфелі неможна. Цей вид грибів занесений до Червоної книги. Незважаючи на це, ресторани із радістю купують трюфелі.
У США вивели ГМО кукурудзу, молекула якої нейтралізує грибок
Дослідники з Університету Арізони (США) повідомили, про виведення генномодифікованої кукурудзи, яку можна їсти, навіть тоді, коли вона заражена грибком, який виробляє афлотоксин, повідомляє Reuters.
Афлотоксин викликає рак, зупинку росту у дітей та інші проблеми зі здоров’ям.
Доцент Школи Рослинництва США Моніка Шмідт та її команда повідомляють про створення генномодифікованої кукурудзи, яка виробляє молекулу «Троянський кінь». Ця молекула «наскакує» на грибок та нейтралізує вироблення токсину.
У розвинутих країнах кукурудзу перевіряють на наявність афлотоксинів. Але у країнах, що розвиваються кукурудза не проходить такої перевірки і потрапляє на стіл зараженою, наголошують науковці. Навіть невелика кількість зараженої кукурудзи може зробити не придатною до використання у їжу всього врожаю кукурудзи.
«На жаль люди, щоденно вживають невідому і небезпечну кількість цих токсинів», — зауважила Моніка Шмідт. Вона також додала, що проблема загострюється під час засухи, адже за таких умов грибок поширюється швидше.
За словами дослідниці, дію молекули також можна застосувати до інших культур: рису, сої та арахісу.
Науковці наголошують, що споживання такої кукурудзи не шкідливе для людей, але потрібно ще провести польові дослідження, повідомляє Kurkul.com, за матеріалами Reuters.com.
