«Бачу! Можу! Допоможу!» - до Тернополя приїхали незрячі велосипедисти
2000 тисячі кілометрів на двоколісних десятьма областями Західної та Центральної України вирішили подолати незрячі та люди із вадами зору. Їхати вирішили спеціальними велосипедами-тандемами. Кермують професійні спортсмени, а ті, хто не бачить, лиш крутять педалі.
Благодійний марафон «Бачу! Можу! Допоможу!» організували, аби зруйнувати міф про те, що люди з вадами зору мають обмежені можливості. Як кажуть організатори дійства, здатність бачити виходить далеко за межі фізичного зору.
Сьогодні велосипедисти прибули до Тернополя. Тут зробили невелику перерву і знову вирушили у дорогу.
«Благодійний велопробіг стартував 4 липня зі Львова. Його шлях проляже до Києва через Рівне, Житомир, Черкаси, Кам’янець-Подільський, Чернівці, Івано-Франківськ і назад, до Львова. У кожному місті до нас будуть долучатись як і зрячі, так і незрячі спортсмени. У велопробігу беруть участь велосипедисти з Одеси, Харкова, Києва, Львова, є хлопець з Маріуполя. Тому акцію можна назвати всеукраїнською, – розповів координатор акції Вікторія Лучка. – Увесь маршрут займе 30 днів. За цей час ми плануємо зібрати кошти для облаштування у Львові першої в Україні «Сенсотеки» – простору для дозвілля і неформальної інклюзивної освіти зрячої і незрячої молоді, місця, де усі чуття, не лише зір, мають значення».
Організаторів марафону надихнув приклад Миколи Пеха – незрячої, проте активної людини, яку не лякали жодні життєві труднощі.
«Ідея проведення велопробігу належить Миколі Пеху. Він втратив зір у 12 років, але, незважаючи на це, був дуже активною людиною. У 2006 році Микола з другом організував подібну акцію, але на підтримку новонароджених дітей. Вони бігли зі Східної України на Західну і завдяки акції зібрали близько 50 тис доларів. Микола Пех також мріяв зробити щось подібне для незрячих. Але, на жаль, за два тижні до початку нашої роботи він помер. Тому сьогоднішня акція проходить в пам'ять про нього», - продовжує Вікторія Лучка.
У велопробігу беруть участь і досвідчені спортсмени, і новачки. Наприклад, одеситка Світлана Ліра вчора вперше сіла на велосипед. У рідному місці дівчина працює журналістом, веде свою програму на місцевому радіо. В ефірі Світлана розповідає про пригоди незрячих людей, з яких вони вийшли переможцями. Сьогодні ж дівчина вирішила стати головною героїнею однієї з таких подій.
«Вчора я вперше сіла на тандем, але досить впевнено себе почувала завдяки лідерові, який кермує велосипедом попереду. Я ж маю два завдання - слухати пілота і крутити педалі, - розповідає Світлана Ліра. – Хоча ми проїхали лише маленький відрізок дороги, але нас всюди дуже гарно приймають. Дорогою автомобілісти часто сигналять, махають руками – вітають так, немов їде якийсь весільний кортеж. Це дуже приємно».
Наталя ЛУКІВ.
Фото автора.