Безглуздя і помста вкупі
Післямайданівська влада нашої області не перестає на словах запевняти мешканців Тернопільщини, що вона начебто відрізняється від попередників і сприяє, а не заважає розвитку виробництва. Керівники підприємств досі з острахом згадують витівки тодішніх Архбудінспекції та Геокадастру.
Тепер, на перший погляд, ситуація ніби дещо помінялась, пише "Сільський господар" у номері від 9 травня. Та не всюди. На зміну старим методам прийшли нові, більш витончені. До них ще й додалась політична ознака. Яскравим свідченням цього є перепони у розвитку ПАП «Агропродсервіс» Тернопільського району. Протягом двох останніх місяців воно отримало 3 відмови у наданні містобудівних умов для проектування реконструкції будівель і споруд діючого комбікормового заводу у селі Настасів.
Не інакше, як повним безглуздям, слід назвати відмову за підписом начальника відділу містобудування та архітектури Тернопільської РДА Юрія Савки. У ній він посилається на те, що проектом планування та забудови села Настасів, розробленим «Укрземпроектом» (м. Київ) ще у 1977(!) році, на території цього села не передбачено такого об’єкта проектування. При цьому до уваги не береться, що цей завод уже три роки працює і зареєстрований відповідно до чинного законодавства.
Виходить, що політична доцільність для нинішньої влади важливіша, ніж робочі місця, зарплати людей та податки, за рахунок яких утримується соціальна сфера, і вони (влада) – теж.
Цілком очевидно, що на Тернопільщині державно-політичний рекет нікуди не дівся. На цьому фоні кумедно виглядають слова Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, сказані під час одного з візитів на Тернопільщину: «Я зневажаю тих, хто, користуючись владними повноваженнями, змушує людей платити мзду. Якщо хтось на цьому паразитує – це злочин».
На жаль, слова у повітря навіть не потрясають його, як і не надоумлюють чиновників Тернопільщини бути справедливими державниками.
На щастя, крім Бога, у природі нічого вічного не буває. Як і не є вічними нинішні чиновники, серед яких Юрій Савка. Хоча він, мабуть, діє за вказівкою очільників району й області, та все таки хай пам’ятає ним же підписані слова присяги держслужбовця: «…повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України». Та допоки слова присяги є тільки клаптиком паперу, постійно поставатиме питання честі чи безчестя держслужбовця і громадянина.
Володимир МУЖЕВИЧ
