В Україні дуже багато величних і красивих костелів, від вигляду яких перехоплює подих. Кожен з них має свою цікаву історичну підоснову. За часів воєн і за радянських часів з нав’язаною атеїстичною пропагандою існування католицьким храмам завжди загрожувало зруйнування. Але, тим не менш, зараз ми можемо милуватися навіть тими з них, хто перетерпів багато.

Серед них – Домініканський костел у Чорткові, пише coma.in.ua.

Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава (саме таку повну назву має храм) вперше зведено у 1610 року для монастиря домініканців. Костел і сьогодні виглядає як оборонний, а в давні часи ще й був оточений високими оборонними мурами з баштами, залишки яких і досі збереглися з тильного боку храму. То ж під час численних нападів татар за храмовими мурами переховувалося місцеве населення.

Наприкінці 19 століття костел вже не вміщував усіх парафіян, кількість яких постійно зростала. Тому старий костел з частиною мурів частково розібрали, а на його місці стараннями Яна Саса-Зубжинського, польського архітектора, постав новий величний храм у стилі надвіслянської готики, який прикрашали скульптури святих.

У 1914 році російські війська зняли та вивезли дзвони. Залишився лише один, найбільший, який окупанти не змогли зняти. Але і його через 3 роки вивезли німці, розбивши на частини і знявши. За два роки дзвони повернулися на своє місце. У 1941 році перед наступом німців костел і монастир підпалили, а майже всіх отців і монахів-домініканців замордували на околиці Чорткова. До 1946 року костел ще певний час належав римо-католикам. У 1947 році його передали православним, а у 1959 році перетворили на склад міськторгу. Наприкінці 80-х років храм повернули домініканцям.

Окрім костелу у Чорткові, до сімки найкрасивіших католицьких храмів увійшли: костел Ельжбети (церква Ольги та Єлизавети) у Львові, костел Петра і Павла у Луцьку, собор Святого Юра у Львові, костел Св. Йосипа у Миколаєві, Миколаївський костел у Києві, Воскресенський собор у Івано-Франківську.

Фото з відкритих джерел