День подяки святкують не лише в Америці чи Європі, а й на Тернопільщині (фоторепортаж)
Скажімо, в Америці День подяки відзначають в останній четвер листопада, і там він є одним з найпопулярніших державних свят ще з 1789 року, коли з цього приводу був прийнятий відповідний указ першого американського президента Джорджа Вашингтона. Тоді всі члени сім’ї після служби в церкві обов’язково збираються за святковим столом.
Напередодні Дня подяки розквітає благодійність: кожен намагається нагодувати, або якось підтримати своїх ближніх, котрі цього потребують. Навіть на станціях метро встановлюються столи, де всі бажаючі можуть покласти пожертвування, чи продукти. Благодійні організації роздають нужденним подарунки, а для бездомных влаштовуються обіди. Також День подяки став національним святом і в Канаді, а в ряді інших країн, переважно Латинської Америки та Європи, його відзначають віряни протестантських церков.
В Україні це свято теж популярне, і здавна традиційно відзначається вірянами євангельських громад різної спрямованості восени, хоча якоїсь однієї встановленої дати для нього не прийнято: кожна церква з днем святкування визначається сама. Тут його ще називають Святом жнив.
Цього тижня, серед інших церков, День подяки відзначила одна з найдавніших протестантських громад Тернопільщини – церква християн віри євангельської, що в с. Грибова під Ланівцями, пастором якої є нині Віталій Андрощук – служитель у третьому поколінні. Заснована ще в 20 –ті роки минулого століття, вона згодом пройшла важкий шлях випробувань і гонінь в часи діяльності репресивної радянської системи. Тоді вона мала статус лановецької центральної євангельської церкви. І хоч сьогодні вже не одна протестантська громада існує в Ланівцях – грибовецька й далі збирає у своїх стінах чимало вірян з самого міста й кількох довколишніх сіл.
Дбайливо й зі смаком оформлена вітрина у центрі зали, прикрашена фруктами та овочами – символ урожаю і щедрих Господніх дарів – невід’ємний атрибут святкового дійства. А поруч, на катедрі, розгорнуте Слово Боже з його обітницями людям. На запрошення церкви, у День подяки сюди завітала місцевий сільський голова Світлана Сливчук.
- Рада, що разом із вами можу розділити це свято і подякувати Богу за всі його дари, за щедрий урожай, який він послав нам цього року, незважаючи на погодні умови, - сказала вона. - Висловити вдячність за все добре в нашому житті, навіть за негаразди. Бо що посилає нам Бог – він посилає для нашого блага, для нашого спасіння. Хочу подякувати за наших хлопців, котрі брали участь в АТО і повернулися додому живими й здоровими, подякувати за мир на наших землях, де наші дітки під мирним небом можуть ходити в школу і радіти життю.
На служіння були запрошені представники багатьох євангельських громад Лановеччини, яких у районі близько двадцяти. Серед них – диякон церкви с. Краснолука Анатолій Серединський, пастор церкви с. Борщівка Михайло Музичук, пастор церкви с. Босуки Олександр Стогній, пастор церкви с. Якимівці Анатолій Головатюк, пастор церкви с. Юськівці Леонід Ратушко, диякон однієї з лановецьких церков Петро Гудзь, а також гість з Підволочиського району Богдан Марин. Їх виступи чергувались з натхненним духовним співом у виконанні основного і молодіжного хору церкви.
Тема жнив, цьогорічного урожаю і вдячності Богові за нього – була лейтмотивом усіх проповідей, які відкрив своїм натхненним словом член грибовецької громади Петро Андрощук. Незважаючи на подібність тематики, їх актуальність від цього не зменшилась. Навпаки, вона спалахнула усіма гранями, що притаманні сторонам людського буття. Адже йшлось не тільки про подяку за матеріальні дари Божі, а й за дари духовні. Власне, передусім про духовні. Тому так дослухались присутні до слів промовців, короткі тези з проповідей яких, що прозвучали з церковної катедри, ми наведемо тут.
- Який би не був день: сьогодні ясний, завтра похмурий – все одно дякуй Богу, бо ти зрячий і бачиш це своїми очима, і дякуй Йому, що зайшов у Дім молитви своїми ногами і разом з братами й сестрами можеш славити Господа.
- Подивіться в минуле, на трагічну долю наших батьків: Магадан, Сухобезвоня, Сибір. Але попри всі випробування, наші дідусі, батьки, матері вистояли, не зламались і посіяли в наших душах щось добре, світле. Воно проросло і дало плід. А що ми посіємо для наступного покоління, для наших дітей? Думаймо про це.
- Кажуть, хліб усьому голова. Це правда. Але якщо ми сіємо, щоб розпорядником у всьому був Господь – тоді ми благословенні. Та коли сіємо тільки для задоволення своєї плоті, то ніякого благословення не пожнемо. Тому дуже важливо, щоб ми в своєму серці сіяли зерня добра і правди.
Почесний пастор церкви Олександр Андрощук згадав ті важкі часи, котрі випали на його покоління і закликав подякувати Богу за те, що він зробив, і за те, що може іще зробити.
- Ми дякуємо, що немає голоду, на більшій частині території держави панує спокій, за те, що вільно проповідується Євангеліє. Колись так не було. Все діялось, аби забрати в людей віру. А без віри серце людське стає жорстоке і черстве. Хай кожна душа пам’ятає, що її голос йде до Бога, щоб не повертались з війни каліки, не йшли похоронки. Тож хай наша молитва за мир на сході України буде почута на небі, дійде до престолу Всевишнього, і нехай Він припинить цю криваву війну.
Своєрідним рефреном усього дійства стала проповідь старшого пастора церков віри євангельської Лановецького району Євгена Захарука :
- Як важливо, щоб у своєму житті кожен міг зрозуміти: звідки він прийшов, де знаходиться, і куди іде. Особливо сьогодні, в період великих змін, в час трансформації суспільства, коли кожен день блискавично відтісняє здобутки дня вчорашнього, а засоби цивілізації досягли нечуваних вершин. Але при цьому всьому й далі залишається незмінним євангельський заклик: шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтесь, владу поважайте. І так само незмінно ми повинні допомогти ближньому. Цей рік оголошено роком милосердя в цілому с віті. Так, ми вдячні Богу за хліб, який Він дарує нам щоденно, але давайте подякуймо й за інший хліб – хліб духовний.
На завершення п. Захарук закликав до спільної молитви подяки, а також оголосив присутнім про початок посту й молитви з наступної неділі за успішне проведення заходів по відзначенню 2017 року як ювілейного року започаткованої Мартіном Лютером у 1517 р. Реформації, про що вже підписаний відповідний указ Президентом України.
Фото автора
