До 1 квітня в Україні має запуститися базовий рівень E-Health з реєстром лікарів і пацієнтів, а до липня 2017 року МОЗ збиратиме всі реєстри українських пацієнтів.

Про це розповіла в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун в інтерв'ю "Українській правді. Життя".

"Зараз ми вносимо в ту систему всі наявні дані. Відтак спускаємо її на первинну ланку з липня, аби всі лікарі вписали в базу своїх пацієнтів, – сказала Супрун.

Нещодавно я була у Харкові, і ми заїхали в населений пункт поряд. У них є свій електронний реєстр усіх пацієнтів і в кожного з них є своя картка. У Вінниці всі пологові будинки мають одну базу. Це все ми маємо долучити до єдиної системи.

22 грудня представники МОЗу, державних і громадських організацій, а також учасники публічної ініціативи з електронізації охорони здоров'я підписали Меморандум щодо співпраці у створенні системи E-Health в Україні, повідомляє відомство.

Меморандум затверджує ключові принципи електронного сервісу і дорожню карту створення системи E-Health.

Електронізація охорони здоров'я відбуватиметься у чотири основні етапи створення та запровадження електронної системи охорони здоров’я в Україні у 2017-2018 роках:

Перший етап – створення MVP для підтримки реформи фінансування первинної ланки системи охорони здоров’я.

Другий етап – запровадження додаткових електронних інструментів для забезпечення процесу відшкодування вартості лікарських засобів (реімбурсації) та направлення пацієнта на діагностику.

Третій етап – розвиток E-Health шляхом створення нових інструментів для підтримки інших напрямків реформування системи охорони здоров’я.

Четвертий етап – розширення функціоналу, запровадження додаткових сервісів, які міститимуть медичну інформацію про пацієнта.

Раніше йшлося про те, що система E-Health допоможе подолати побори в лікарнях.

Вона дозволить відслідковувати договори між лікарем і пацієнтом, а також чітко контролювати рух коштів. Крім того, так буде вирішена проблема із лікарняними листками.

За підрахунками незалежних експертів, щороку в Україні видається близько 10-12 млн листків непрацездатності, з яких у 5-10% випадків вони виписуються необґрунтовано, а третина видається з порушеннями.

Це призводить до значних фінансових втрат бюджетних коштів , що майже на 2/3 формується за рахунок відрахувань роботодавців, а втрати за різними підрахунками становлять від 300 до 900 млн грн.