Українські аграрії для забезпечення необхідного рівня родючості землі потребують 4 млн т поживних речовин у вигляді добрив, це 11,5 млн т у фізичній вазі.

З них — 2 млн т аміачної селітри, 1 млн т карбаміду, і 600-800 тис. т КАС, і ще майже 8 млн т різних добрив, які виробляються здебільшого не в Україні і на їх виробництво, фасовку і транспортування потрібен час та значні ресурси, пише «Інфоіндустрія».

Як зазначається, до весняного сезону аграріям необхідно запастись обсягом в 1 млн т., який внесеться за короткий період з кінця лютого до середини квітня.

- При цьому розрив у часі між виробництвом товару і внесенням має скласти не менше 5-6 місяців, адже потужності виробництва не дозволяють виробити 1 млн т селітри за один місяць, — пише видання.

Причиною розриву у часі також є нестача складів для зберігання добрив. Крім того трейдери не можуть закупити товару за 3-6 місяців до його продажу, адже мало хто не хоче йти на замороження коштів через ризикованість ринку (санкції, нові обмеження, газова політика).

У той же час, нестача вагонів для доставки, а цього року і локомотивів, може значно вплинути на забезпеченість аграріїв добривами.

- Якщо взяти просту математику, то для перевезення близько 2 млн т добрив, необхідних на перші три місяці, з врахуванням знаходження вагонів в регіонах по 20 днів, на період з 1 січня по 1 квітня необхідно 7800 вагонів, в наявності на піввагонів є 1700 одиниць орендованих та приватних у трейдерів, інше орендується в «Укрзалізниці», більше вагонів залучити дедалі складніше, —  додали експерти.

Таким чином, в Україні, склалась ситуація, коли залізниця просто не справляється із вивозом і доставкою добрив в регіони.

- Чекати, коли трейдери чи виробники, які відчувають значний дефіцит оборотних коштів, доставлять добрива в регіони не доводиться. Аграрії залишились сам на сам з проблемою закупівлі та своєчасної доставки добрив. Все ж проблема може значно нівелюватись своєчасним забезпеченням добривами, — вважають спеціалісти.

Якщо взяти до уваги, що перша половина січня неактивна щодо продажу добрив (основні контракти укладаються ще в грудні), то основне «навантаження» на залізницю припадає на лютий. Це означає стрибок ціни вже не від першоджерела товару, а від того, хто має товар в наявності в регіоні.

- То ж чи чекати на дефіцит, чи купувати заздалегідь, рішення має прийматись аграріями вже зараз. Часу для міркування залишилось обмаль, — додають експерти.

Буряк подорожчав до рекорду.

1102 (Copy)

Гуртові компанії та роздрібні мережі в Україні все частіше стикаються з проблемами в придбанні необхідних обсягів столового буряку і вже заявляють про дефіцит цієї продукції. Про це повідомляє Українська плодоовочева асоціація (УПОА) .

Крім того, покупці почали шукати альтернативу на зовнішніх ринках, тож вже незабаром Україна може розпочати масовий імпорт столового буряку.

А тим часом українські виробники, враховуючи нестачу пропозиції на ринку, а також ажіотажний попит, продовжують активно підвищувати ціни на ці коренеплоди. В результаті, тільки за тиждень столовий буряк на українському ринку подорожчав в середньому на третину. Все сьогодні фермери пропонують цю продукцію по 5,5-7 грн/кг ($0,20-0,25 за кг) в залежності від якості, обсягу партії та регіону. Для порівняння, ще тиждень тому ціни в цьому сегменті стартували від 4 грн/кг ($0,14 за кг).

- Таким чином на даний момент столовий буряк в Україні коштує вдвічі дорожче, ніж на початку зими 2017 року і пропонується господарствами за рекордними для цього періоду цінами, — зазначають експерти.

Більш того, виробники мають намір вдатися до нових спроб підвищити ціни, а деякі з них взагалі відмовляються від продажів, очікуючи нагоди реалізувати продукцію на ще більш вигідних для себе умовах.