Близько 800 млн. гривень із Держбюджету вже наступного року мають офіційно отримати українські партії на фінансування своєї діяльності. До кожного обласного осередку, за підрахунками експертів, повинно дійти майже 23 млн. грн.

Але ці гроші із 1 липня 2016-го почнуть отримувати не всі політсили. До наступних виборів у Верховну Раду таку «пільгу» матимуть лише парламентські партії. Тож «Народний фронт» у 2016-му може отримати майже 200 млн. грн., «Батьківщина» - понад 100, «Самопоміч» - близько 140-150 млн. грн. Гроші надійдуть у центральні секретаріати партій, і вже вони вирішуватимуть, на що ці велетенські суми витратити.

Про це йшлося у Тернополі, під час «круглого столу»: «Чи дозволить впровадження державного фінансування політичних партій подолати політичну корупцію в Україні?”.

Закон запрацює, коли почнуть карати порушників

Організували захід 15 грудня Центр політичних студій і аналітики та Альянс Протидії Корупції. До обговорення нещодавно прийнятого Закону України, яким запровадять державне фінансування політичних партій, вони запросили активних і свідомих громадян. Головним спікером був Голова Центру Політичних Студій і Аналітики Віктор Таран – співавтор ухваленого парламентом законопроекту. Тож саме він і пояснив, яку модель фінансування політичних партій впроваджують в Україні, а також - що має робити наше суспільство, щоб закон все-таки запрацював.

- Якщо Закон про запобігання політичній корупції, за №2123-а, запрацює, то він повністю змінить українську політику, - каже спікер. - Не відразу, звісно. Я очікую, що він нарешті запрацює через 3-5 років, коли в Україні почнуть карати тих, хто його порушив.

Насправді, партії не змогли б вижити лише за внески своїх членів. Ці надходження покривають мізер реальних витрат, стверджує Віктор Таран. Отже, решту політики звідкілясь беруть. Тому бюджетні гроші, на думку співавтора законопроекту, сприятимуть посиленню фінансової незалежності політичних партій, а також - зниженню рівня їх залежності від приватних донорів. Адже зазвичай, це – олігархи чи промислово-фінансові групи. Відтак, корупційних ризиків в Україні стане набагато менше.

- Партії фінансують із Держбюджету у 53% країн світу, - додає Віктор Таран. – І цей крок уже довів свою ефективність. До речі, замислилися над таким законом, проаналізувавши історію нацистської партії Гітлера. Адже він брав гроші у бізнесу і ми знаємо, до чого врешті дійшло.

Фінансові перевірки «липовими» не будуть

Закон значно обмежує можливість фінансування політсили фізичними і юридичними особами. Щоправда, в Україні ці вимоги не настільки жорсткі, як у більшості країн Європи. Там фізичні особи партіям гроші давати взагалі не можуть, а максимальний розмір будь-якої допомоги політсилам чітко визначений.

- Фізичні особи в Україні можуть надавати партіям фінансову підтримку у розмірі 400 мінімальних зарплат, а юридичні – 800 «мінімалок» на рік, - уточнює пан Таран. – Нам, як авторам законопроекту, така норма не сподобалася, але на ній наполягли парламентарі. Добре, що вони погано читають законопроекти. Бо не помітили, що усі гроші – під серйозним контролем. І якщо якась фізособа дійсно почне суттєво допомагати партії, то це відразу помітять контролюючі органи. А відтак – запитають про походження цих фінансів, із «витікаючими наслідками».

Покарання – суттєве, на думку спікера. У Законі для таких порушників передбачили штраф, виконання громадських робіт упродовж певного терміну або навіть умовне ув’язнення. Це повинно злякати тих, хто захоче «купити» партію.

- Дуже важливим є контроль громади, - наголошує Віктор Таран. – Раз на квартал партії муситимуть звітувати про свої витрати. Такі публічні звіти активістам пропускати не варто. Звісно, контроль за фінансами - також у компетенції Рахункової палати і Державної фіскальної служби. До того ж, усі партійні осередки проходитимуть аудит. Ці перевірки «липовими» не будуть, запевняю вас.

Партійці будуть змушені подавати фінансові звіти на кожну людину, яка дала осередку бодай одну гривню. Такої норми немає навіть у країнах ЄС, стверджує пан Таран.

Можна платити зарплати депутатам місцевих рад

Законом також передбачили зменшення обсягів зовнішньої реклами для партійних сил. Тож «зомбоящик» вони використовувати вже не зможуть. Є пряма законодавча вимога «йти у народ», тобто влаштовувати дискусії, агітувати «від людини-до людини».

- «Зомборолити» партіям заборонили, - продовжує співрозмовник. – Тому політичні сили, на кшталт УКРОПу, навряд чи тепер зможуть настільки швидко підняти свій рейтинг. На результат доведеться сумлінно працювати. А рівень довіри до партій в Україні – надто низький, усього 3-5%. Тому що у нас – такі партії. Переважно вони формуються «під лідера» і довго не «живуть».

У Європі фінансову допомогу із державної казни отримують усі політичні сили, які мають два і більше відсотків підтримки у громадян країни. В Україні парламентарі вирішили спочатку «схитрити», каже Віктор Таран.

- Із 1 липня 2016-го на державну підтримку зможуть розраховувати лише осередки парламентських партій, - уточнює він. – Тільки після наступних виборів до Верховної Ради таку допомогу надаватимуть усім партіям із рейтингом від 2%. Усе просто: великі партії не хочуть фінансувати малі.

Суму фінансування для кожної політичної сили вираховуватимуть за формулою – усе напряму залежатиме від кількості виборців, які віддали свої голоси за цих політиків. Фактично кожен виборець «коштуватиме» 27 грн, каже спікер. Ось звідки взялася загальна сума витрат із Держбюджету - 800 млн. грн. на рік.

- Ці гроші можна буде витратити на різні потреби. Наприклад, на зарплати депутатам місцевих рад, - уточнив Віктор Таран. – Адже вони сьогодні працюють на громадських засадах, хоча витрачають чимало сил і часу. Партія для них могла б винайняти помічників. Теж - за відповідну плату. Це пішло б на користь депутату. Зняло б корупційну небезпеку, а також сприяло б іміджу самої партії.

Присутні на «круглому столі» місцеві політики радо сприйняли останню пропозицію Віктора Тарана. На їхню думку, це дійсно допомогло б підняти імідж депутата і частково перекрити його витрати на діяльність. Крім того, партійці запевнили, що готові до прозорості у діяльності, аби тільки держава реалізувала те, що задекларувала Законом.

Віра ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Фото автора

Довідка. В Україні спробу ввести у дію Закон про фінансування політичних партій із Державного бюджету роблять не перший раз. Подібний Закон прийняли ще у 2003 р. Запрацювати він мав у 2006-му. Але Кабмін не передбачив кошти на фінансування таких витрат, а відтак – Закон не виконували. Нарешті у 2008 р. Конституційний суд помітив це порушення. Наказав Кабміну «виправитися». Однак це рішення юристів не опублікували в офіційному ЗМІ, тож воно не набрало сили. Таке можливо - лише в Україні, вважає Віктор Таран. Запустити законодавчий процес наново вдалося лише після Революції Гідності. Законопроект зареєстрували у червні 2015 р. Перше читання відбулося у липні. Ухвалили Закон у жовтні. Чинним він буде із 1 липня 2016 року.