Підприємство у Франції переробить понад півтони зібраних у Бучацькому районі використаних батарейок.

Батарейки, здавайтеся!

Акція «Батарейкам» - утилізацію», розпочалася у Бучацькому районі ще три роки тому. Відтоді, жителі краю стали приносити використані батарейки до спеціальних місць збору. А молоді активісти «Екоруху Бучача» концентрували їх в одному місці. І ось, коли батарейок назбиралося більше півтонни, екорухівці вирішили відправити їх на переробку, повідомляє «Нова доба».

Через «Нову пошту» до Києва було передано 512 кг батарейок. Звідти учасники Всеукраїнської екологічної громадської організації «Екологічна ліга» разом з іншими зібраними в Україні батарейками відправлять їх на переробний завод до Франції. Всі витрати за пересилання взяла на себе «Екологічна ліга». І бучацькі екорухівці дуже вдячні їм за це. А ще, вони висловлюють велику подяку всім людям, які відгукнулися на їхню акцію, та тим, хто допомагає втілювати екологічні ідеї в життя. Зокрема, щиро дякують сім’ї Кістяник із Трибухівців, яка подарувала бочку для збору батарейок.

Учасники «Екоруху Бучача» і далі продовжуватимуть розпочату справу. Для цього планують встановити у місті більше контейнерів, в які бучачани зможуть викидати використані батарейки. За час, відколи розпочалася акція «Батарейкам утилізацію», бучацькі екорухівці уже набули чималого досвіду і зараз обмінюються ним з молодими активістами із Городенки та Заліщиків.

Велика шкода маленької батарейки.

За даними журналу «National Geographic», сумарно у світі використовується понад 70 млрд. батарейок на рік. Одна українська сім’я купує їх щороку близько дванадцяти штук.

- Люди часто дивуються, коли їм говориш про шкідливість використаних батарейок, які потрапляють у грунт чи просто іржавіють у хаті чи в гаражах, - говорить директор обласного департаменту екології та природних ресурсів Орест Сінгалевич. – А поміж тим, небезпека криється в тому, що батарейки містять велику кількість шкідливих речовин. Це, передусім, нікель, кадмій, ртуть, свинець, кадмій, які через воду і їжу потрапляють в організм людини. І що дуже суттєво, ці важкі метали накопичуються в тілі людини і практично не виводяться з організму. Врешті, усі ці важкі метали та отруйні речовини, які потрапляючи до організму людини, руйнують нирки, печінку, нервову систему. З’ясовано, що зовнішня оболонка звичайної батарейки руйнується приблизно за десять років, а її вміст вражає 20 квадратних метрів землі або 400 літрів води. Тобто, розсипані на певній території батарейки, можуть поступово перетворити її на шкідливу для здоров’я людини зону, -  каже головний еколог Тернопільської області.

На утилізацію – кроком руш!

Як стверджує доктор економічних наук, Заслужений діяч науки і техніки, професор Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Богдан Андрушків, існують різні види переробки та утилізації батарейок.

 - Вважається, що переробка на основі гідролізу – один із найбільш ефективних з цих методів. Бо у такому випадку із батарейок можна дістати та згодом використати у промислових цілях солі важких металів. Адже близько 95% кожної батарейки можна використовувати як вторинну сировину. Й у цьому сенсі елементи живлення можуть конкурувати навіть із природними копалинами, бо містять від 16 до 60% заліза, до 27% кольорових металів. Для прикладу, цинк може становити понад третину батарейки, тоді як у руді вміст цього металу коливається від 1 до 20%.

Як каже тернопільський професор, у світі вже давно переконалися, що утилізація, промислова переробка елементів живлення – економічно вигідний процес. У різних країнах Європи переробляють від 40 до 85% батарейок. Зокрема, Німеччина, яка отримує найбільші прибутки з повторного використання сміття в ЄС, дає «друге дихання» близько 90% використаних батарейок та акумуляторів. Інше велике підприємство існує у Франції. До речі, саме Франція і Німеччина – європейські центри, звідки після первинної обробки сировина їде – залежно від її технологічного виду – в один із 48 спеціалізованих заводів на території ЄС на подальшу переробку.

А от Великобританія донедавна справлялася лише з 2% використаних батарейок. Однак Директива ЄС зобов’язала всіх виробників елементів живлення збирати їх для переробки, а також припинити випуск нікель-кадмієвих батарейок – найбільш шкідливих із усіх видів.

А що Україна? У нас, на жаль, використані елементи живлення потрапляють не в утилізацію, а на звичайні звалища. Правда, років з десять тому у Львові запрацювало підприємство «Аргентум» яке утилізувало використані батарейки, але зараз, через брак сировини, завод працює вряди-годи.

Пункти прийому чекають на батарейки

Але, як свідчить ініціатива бучацьких екологів, справа із утилізацією не така вже й безнадійна. Адже існують певні домовленості на бізнесовому рівні між українськими та зарубіжними підприємствами щодо переробки використаних батарейок. Тому їх таки не треба викидати у смітники, а натомість, завдати для подальшої утилізації.

І ще одне. Дуже добре, що у Тернополі почав діяти унікальний проект “Еко-Тернопіль”. Його ініціатори збирають та передають на утилізацію використані батарейки. Але це, на жаль, поодинокі факти, коли громадські організації беруть на себе те, що може зробити кожен із нас.

Запитаєте, куди ж здати, наприклад, використані батарейки у Тернополі? Передусім, як переконався кореспондент «ТЕРЕНУ», пункт прийому таких батарейок є у «Подолянах», у семи магазинах мережі «Watson», магазині «Патріот», торгівельному центрі «Home Express», що на вулиці Чумацькій, магазині «Нетотек» у середмісті Тернополя, торговому центрі “Гермес” на Київській, у мережі заправок ОККО та WOG. Також приймають зайві батарейки у “Промпостач -Тернопіль”, що на вулиці Поліській, 14, Державному підприємстві “Тернопільвторкольормет”/ вул. Микулинецька, 12 /.

Одним словом, є куди здавати батарейковий непотріб, було б тільки бажання і усвідомлення того, що кожна викинута будь-куди батарейка – це свідомий чи неусвідомлений крок до забруднення навколишнього середовища, а отже - й погіршення нашого здоров’я і здоров’я наших нащадків.

Орест САРМАТСЬКИЙ

Фото: «Нова доба», відкриті джерела.