Тернопільський географ, мандрівник та екскурсовод Богдан Гавришок оприлюднив цікаві фотографії із однієї зі своїх торішніх подорожей рідним краєм.

- Гортав фото з однієї осінньої мандрівки у пошуках краєвидів. Панорами в останні роки стають все популярнішими. Напевно замки і храми їм не конкуренти. Але є у нас багато об’єктів, що тихо помирають, забуті усіма.

139097901_839988120129225_6980162007690776687_o (Copy)

- Серед таких, забутих реєстрами і туристами об’єктів - зруйновані водяні млини, - пише автор. - Ще століття тому вони були невід’ємним елементом культурного ландшафту і частиною традиційної культури Поділля. Саме у вирі потоку, що крутить колесо, «водилась різна нечесть» потойбічного світу». Про водяників чули?

139277863_839988040129233_372636607573888449_o (Copy)

Руїни двох водяних млинів ми відвідали на річці Тупа між селами Касперівці та Бедриківці Заліщицького району. Їдучи із Добривлян на Новосілку, майже в центрі села Касперівці повернули ліворуч. Вулиця Гордолина (принаймні таке твердить карта) нічим непримітна, ну, майже. Праворуч вздовж дороги нависають масивні сеноманські породи, відслонені у каньйоном Тупи. Ліворуч – тихо несе свої води сама річка Тупа (Дупла, Дупа).

139297728_839987976795906_4740132594555681123_o (Copy)

Будинки дуже різні. Окремі господарства давно забуті і зарослі бузиною, в інших вирує життя. Побачили місцевих жителів, зупинились, запитали тітоньку про млини. Почули не тільки куди їхати,, але й місцеві перекази про нащадків єврея-орендаря, які нібито кілька років тому відвідали ці краї. Конкретики мало. Може хтось «в темі»?

Ще кілька сотень метрів сільської дороги і зліва справді побачили масивні руїни. Стан споруди залишає бажати кращого: без вікон, без дверей і від даху й сліду не лишилось. Добре, хоч коза мирно жувала траву поруч. То фотолокація імпровізована вийшла.

Рушили далі.

138643002_839988020129235_1377392290078116866_o (Copy)

Наступного млина знайшли без проблем. Він у значно кращому стані. Тут і двері і замки і діри в даху. А як без них? У середину звісно не потрапили. Але увагу довколишніх жителів привернули. Явно не часто тут «чужі» бувають. Ближче до Бедриківець було ще кілька цікавих хат. Але й дорога стала «дуже цікава», аж поки виїхали на пристойний асфальт у центрі села.

139098931_839988010129236_7182786179703138143_o (Copy)

- Млини, які зараз геть нікому не потрібні, колись були монополією магната і перебували в оренді у євреїв. Вони забезпечували селян (і не тільки) борошном і крупами. А ще були чи не єдиним ефективним «двигуном прогресу» у наших селах. Їхні вальці крутились під дією води і були явищем майже магічним. Зараз магія хіба в тому, що ці давні стіни всупереч часу продовжують стояти, очікуючи нового життя. Та чи буде воно? - ставить риторичне запитання Богдан Гавришок.

Фото з допису