![](/uploads/media/d2/77/d27780970749e53b74f2d8d62b5d5a67_orig_thumb.jpg)
Готують смаколики, плетуть маскувальні сітки: як працівники та учні ліцею на Тернопільщині допомагають захисникам
Спершу готували їжу для вимушених переселенців, яких на початку повномасштабної війни поселили у приміщенні ліцею. Згодом взялися допомагати військовим
![](/uploads/media/6e/46/6e46f59e246e23ea25f72932de9d0595_w1600.jpg)
Плетуть сітки та ляльки мотанки, ліплять вареники, розмальовують гільзи для благодійних аукціонів. Цією волонтерською роботою активною займаються працівники та учні Мишковицького ліцею Великоберезовицької громади.
Для допомоги армії усі збираються у класах, у шкільній кухні, в спортивному залі. Волонтерську діяльність розпочали з початку повномасштабного вторгнення, розповіла Терену бібліотекарка Мишковицького ліцею Наталія Лобур.
Спершу ми готувати їжу для вимушених переселенців, які приїхали в громаду та розміщувались у нашій школі. Згодом годували військових на блокпостах, а тепер передаємо їжу на фронт. Наше завдання приготувати і передати все місцевим волонтерам, які їздять до захисників в зону бойових дій, – каже вона.
Усім колективом ліцею ліплять вареники та голубці, роблять моркву по-корейськи та смажать котлети. Зазвичай волонтери везуть усе бійцям тернопільської 44-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола.
Крім того, працівники Мишковицького ліцею плетуть маскувальні сітки, а діти розмальовують гільзи та роблять ляльки-мотанки. Три ляльки продали в Ірландії на благодійному аукціоні та за виручені з нього кошти придбали необхідні речі для односельчан-військовослужбовців.
Почали плести ляльки-мотанки з вчителями, щоб побачити наскільки це важка чи легка робота, потім показали нашим учням і їм сподобалось, тож тепер плетемо разом. Минулого року до нас звернулись знайомі з-за кордону та попросили, щоб ми зробили їм бодай одну ляльку. Мовляв спробують продати її в Ірландії, бо там люди люблять українські вироби та ще й зроблені власноруч. Ми погодились і так наші лялечки опинилися в Ірландії на благодійному аукціоні, – каже Наталія Лобур.
Нещодавно з учнями провели урок, який подібний до арттерапії: розмальовували гільзи, які передали бійці з фронту.
Нам запропонували взяти відстріляні гільзи, щоб ми спробували їх розмалювати з дітьми у школі. Спершу взяли кілька штук, але коли розмалювали, побачили, що дітям сподобалось. Тому вирішили, що візьмемо ще 10 чи 15 різних розмірів. Ці гільзи також ми передали для благодійного аукціону в Тернопільський національний педагогічний університет. Під час аукціону збирали гроші на потреби другого стрілецького батальйону ДУК «Правий Сектор», – розповідає пані Наталія.
Основну роботу вчителі Мишковицького ліцею спрямували на плетіння сіток, в яких постійно є потреба на фронті. Від початку широкомасштабної війни сплели вже близько 20 сіток.
Їх ми відправляємо для бригад, в яких служать наші односельчани. Хлопці кажуть,що потрібні сітки, і ми сідаємо та плетемо. Завжди намагаємось швидко реагувати на запити та швидко виконувати. розуміємо, що таким чином рятуємо техніку військових, а техніка вже рятує їхні життя. Зазвичай відправляємо на Бахмутський, Лиманський, Запорізький, Харківський напрямки, – каже бібліотекарка Мишковицького ліцею.
Волонтери кажуть, хочуть підтримати військових, щоб вони знали, що про них пам’ятають.
У дітей, які малюють гільзи, вчителів, які плетуть сітки, є хтось з близьких військовий, – тато, дідусь, брат, дядько, чоловік. Кожного зачепила ця війна і кожен хоче долучитися до перемоги, – каже Наталія Лобур.
Фото: Мишковицький ліцей