Храм, що був спортзалом, замок, де жив Мазепа, усе це – у Бережанах (фото, відео)
«Париж на Опіллі», «Мала Швейцарія», «Молодший брат Львова» - усі ці епітети стосуються одного і того ж унікального містечка на Тернопіллі.
Так, Бережани віднедавна – місто обласного значення, але це йому додало як «плюсів», так і «мінусів». Журналіст «Терену» нещодавно мав нагоду це побачити на власні очі.
Тернопільська «хвороба» - ущільнена забудова – притаманна і Бережанам
Перша згадка про Бережани датується 1375 роком. Не дивно, що це місто відоме своїми численними архітектурними пам'ятками, збереженими у первісному вигляді. Уже понад 15 років старе місто є Державним історико-архітектурним заповідником. Серед найвизначніших цікавинок, звісно ж, — замок Синявських, комплекс вірменської церкви святого Григорія, костел святих апостолів Петра і Павла, церква Пресвятої Трійці, дерев’яна церква святого Миколая, руїни синагоги і монастир Бернардинів та інші.
Псує враження від цієї надзвичайної історичної минувшини лише одне – недоглянутий вигляд і навіть подекуди – повна руйнація. Зберігати і підтримувати всю цю красу у Бережанах допомагають лише іноземні спонсори, релігійні спільноти тощо. Натомість сучасні забудовники таке сусідство взагалі ігнорують, навіть не замислюючись над тим, щоб «пасувати» до картинки, створеної кілька століть тому великими майстрами. Словом, тернопільська «хвороба» - ущільнена забудова на всіх можливих майданчиках – притаманна і нинішнім «малим Парижанам».
[caption id=«attachment_84163» align=«alignnone» width=«525»][embed]https://youtu.be/Qvs6y_KRmE0[/embed]- Хоча вірменської общини у нашому місті нині немає, але храм намагаються утримувати в порядку вірмени із інших міст, - розповідає старший науковий співробітник Бережанського краєзнавчого музею Микола Проців. – Більше того, раз на рік вони всі приїжджають сюди, аби відслужити традиційну службу.
До речі, дзвіницю, що справа від храму, нещодавно розібрали для реставрації. Згодом її відновлять на тому ж місці, повідомив наш екскурсовод.
«Євреї і поляки показують нам гідний приклад»
Найцікавішою локацією для туристів є, напевно, замок Синявських. Адже у різні часи там гостювали російський цар Петро І, гетьман Мазепа, польський король Август ІІ. У 1703 році у фортеці переховувався угорський князь Ференц ІІ Ракоці - лідер повстання проти австрійської влади. Саме йому присвячують традиційний фестиваль, що відбувається у Бережанах (про це читайте ТУТ – прим.). Ось тільки на облуплені стіни, замуровані цеглою вікна та інше, зруйноване часом і людьми, дивитися боляче.
[caption id=«attachment_84164» align=«alignnone» width=«560»]Інша цікава місцина – площа Ринок. На ній усе – як у Львові, тільки у зменшеному вигляді: і ратуша є, і фонтан із фігурами, і храми та історичні будівлі навколо.
Площа Ринок
[embed]https://youtu.be/_a0o6SRNzyU[/embed]За словами Миколи Проціва, чимало проблем створює для міста те, що частина установ і закладів, наприклад, ті ж музеї, мають різне підпорядкування. Одні – міські, інші – районні, а замком – взагалі має опікуватися держава. Тож міська рада нині платить за оренду приміщень у ратуші.
[embed]https://youtu.be/EvskcjCFYVQ[/embed]Костел першоапостолів Петра і Павла за часів СРСР був… спортивним залом. Проте із кінця 1990-х богослужіння в костелі відновили. Завдяки допомозі поляків храм реставрували і встановили погруддя Папи Римського Івана Павла ІІ біля костельної брами.
[caption id=«attachment_84169» align=«alignnone» width=«525»][caption id=«attachment_84168» align=«alignnone» width=«525»]- Поляки направду показують нам приклад ставлення до пам’яток, - додає Микола Проців. – Щороку до нас із Польщі приїжджають найкращі реставратори. Вони вже звільнили з-під штукатурки і частину ліпнини, і колони. Завдяки їм стало зрозуміло, чому колишні архітектори вікно зробили не по середині фасаду. Виявляється, у стіні були двері, а за ними – сходи на дах храму. Їх розташування і не дозволило розмістити вікно так, як варто було б.
Микола Проців пригадав і про колись велику бережанську єврейську спільноту. Дехто із тих, хто вижив під час Другої світової і опинився в Ізраїлі чи деінде, час від часу приїздить на малу батьківщину і привозить своїх нащадків. Мовляв, ось тут – земля, де я народився, а тепер – коли діти і внуки це місце побачили, можна і тихо померти.
Меморіал австрійських вояків охороняє «Чорний хрест»
Якщо ви опинитеся на площі Ринок, то неодмінно звернете увагу на церкву Пресвятої Трійці, що є пам’яткою архітектури національного значення. Відома ця святиня тим, що у ній зберігають відразу дві чудотворних ікони: Яблоницької Матері Божої «Троєручиця» і образ Божої Матері Римської, який Папа Павло V подарував Синявським.
Втім, одне із найцікавіших місць для туристів у Бережанах – старий цвинтар. Не дивуйтеся! Адже там дійсно збереглися унікальні могили, зокрема, повністю металевий пам’ятник, аналогів якому Микола Проців більше ніде не бачив. Шкода, що із багатьох монументів злодії поцупили таблички, щоб здати на брухт. Але більшість відомих не лише у Бережанах прізвищ прочитати можна. Наприклад, добре вцілів гробівець знаної родини меценатів і міських очільників Кордубів.
[caption id=«attachment_84173» align=«alignnone» width=«700»]А що вже й казати про могили вояків трьох імперій! Так, вражаючий меморіал австрійських вояків досі охороняє організація «Чорний хрест», що діє на їхній батьківщині. І поляки також щороку приїздять, аби доглянути могили своїх пращурів. Микола Проців про це розповідає із легкою заздрістю, бо українці, на жаль, так берегти свою національну пам'ять і гордість ще не навчилися…
[caption id=«attachment_84175» align=«alignnone» width=«525»]До слова, не менш мальовничими є околиці Бережан – урочище «Монастирок» і Чортів камінь (читайте ТУТ – прим.), а також Райський парк із заміським палацом. Але це – вже інша історія…
Фото і відео автора
Довідка. Бережани — місто обласного значення із травня 2015 року, адміністративний центр Бережанського району Тернопільської області. Розташоване в мальовничій місцевості на річці Золота Липа, а також на берегах Бережанського ставу. Залізнична станція на лінії Тернопіль-Ходорів. Бережанській міській раді підпорядковані села Рай і Лісники. Населення — 18,2 тис. осіб (дані – 2016 р.). Територія міста — 18 кв. км. Бережани оточують гори: Сторожиська (398 м), Звіринець (372 м), Бабина Гора (401 м), Лисоня (400 м) та Яришків (408 м).