В українській мові, в порівнянні з іншими приголосними, найчастіше подвоюється літера -н- у прикметниках.

Буквосполучення -нн- пишемо:

* у прикметниках із суфіксом -н-, якщо вони утворені від іменників з основою на -н-: день — денний, закон — законний, кінь — кінний, осінь — осінній, туман — туманний; баштанник, годинник, письменник, священник; віконниця, Вінниця;

* у наголошених прикметникових суфіксах -анн- (-янн-), -енн-, що вказують на більшу, ніж звичайна, міру якости або на можливість чи неможливість дії: невблаганний, недоторканний, нездоланний, незрівнянний, несказанний; височенний, здоровенний, нездійсненний, незліченний, непримиренний, нескінченний, силенний, страшенний, численний;

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Немає подвоєння -н- у дієприкметниках: ви́вершений, ви́хований, зро́блений, поо́раний, ска́заний, спе́чений, у прикметниках на -ен-(ий), співвідносних із відповідними дієприкметниками (що мають інший наголос): варе́ний (пор. дієприкметник ва́рений), пече́ний (пор. дієприкметник пе́чений), а також у прикметниках віддієприкметникового походження: довгожда́ний, жада́ний, навіже́ний, скаже́ний, шале́ний.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Треба розрізняти такі слова, як здійсне́нний (який може здійснюватися — прикметник) і зді́йснений (який здійснився — дієприкметник), нездола́нний (непереможний) і нездо́ланий (якого не подолали), незліче́нний (представлений у дуже великій кількості) і незлі́чений (не порахований) тощо.

* у суфіксах -енн-, -янн- прикметників старослов’янського походження зі значенням можливости або неможливости дії: благословенний, блаженний, мерзенний, огненний, окаянний, священний, спасенний, а також у прикметникові божественний.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Буквосполучення -нн- зберігаємо і в словах, утворених від таких прикметників: законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно. У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ин-, -ан-(-ян-), -їн-, літеру -н- не подвоюємо: журавлиний, глиняний.

Фото з відкритих джерел