Цього дня народилися:

історик, архівіст, археограф, бібліотекознавець, педагог, доктор філософії Богдан Барвінський (1880 р., м. Тернопіль – 08. 02. 1958 р., м. Львів)

лікар-радіолог, вчений, доктор медицини, професор Лариса Біланюк (1941 р., с. Потік Зборівського району)

лікар, кандидат медичних наук Василь Бліхар (1956 р. н., с. Сущин Теребовлянського району)

вчений у галузі медицини, есперантист, громадський діяч, доктор медичних наук, професор Ігор Галайчук (1956 р. н., м. Монастириська)

громадський діяч у Канаді Іван Горбатюк (1893 р., с. Івачів Долішній, нині Тернопільського району – рік і місце смерті невідомі)

війсь­ковик, майор Армії США Мирон Дідурик (1938 р., с. Мужилів, нині Підгаєцького району – 26. 04. 1970 р., В'єтнам, похований на військовому цвинтарі у штаті Джорджія, США)

дириґент, педагог, заслужений артист України Святослав Дунець (1973 р. н., м. Тер­нопіль)

вчений-агроном, господарник, громадський діяч, заслужений працівник сільського господарства Укра­їни Володимир Заєць (1948 р. н., с. Башуки Кременецького району)

господарник, меценат Юрій Кравчук (1958 р. н., с. Нападівка Лановецького району)

композитор Іван Небесний (1971 р., м. Тернопіль), філолог, доктор філологічних наук Єхель Опельбаум (1921 р., м. Кременець – квітень 1996 р., м. Єрусалим, Палестина)

філолог, педагог, кандидат філолологічних наук Стефанія Панцьо (1946 р. н., с. Лошнів, нині Теребовлянського району)

церковний, громадсько-політичний діяч Петро Понятишин (1877 р., с. Семенів, нині Теребовлянського району – 04. 02. 1960 р., м. Скокі, штат Іллінойс, США)

правник, суддя, заслужений юрист України Богдан Пошва (1959 р., с. Мшанець Зборівського району)

фотожурналіст, заслужений журналіст України Богдан Приймак (1948 р. н., с. Данилівці, Зборівського району)

майстер-килимар Степан Пчола (1905 р., с. Вишгородок, нині Лановецького району – 1984 р., там само)

педагог, письменниця, громадсько-політична діячка, ідеолог фемінізму, доктор філософії Мілена Рудницька (1892 р., м. Зборів – 29. 03. 1976 р., м. Мюнхен, Німеччина; перепохована 1993 р. у м. Львів)

редактор, сценарист, заслужений працівник культури України Роман Фуртак (1927 р., с. Ладичин, нині Теребовлянського району – 2000 р.)

історик-славіст, педагог, кандидат історичних наук Володимир Чорній (1931 р. н., с. Киданів, нині Бучацького району)

вчений у галузі фізики, кандидат фізичних наук Леонід Шанський (1930 р., с. Рудка, нині Кременецького району)

правник Ілля Якимишин (1891 р., с. Купчинці, нині Козівського району – 03. 10. 1937 р., м. Харків).

Також 15 липня народилися вчений-патфізіолог, доктор медичних наук, професор ТДМУ Юрій Бондаренко (1936 р. н., с. Матіївка Бахмацького району Чернігівської області)

тернопільський художник-графік, літератор Анатолій Заблуда (1933 р. н., с. Мартинківці, нині Городоцького району Хмельницької області)

15 липня 1899 р. Галицьке намісництво зареєструвало статут товариства «Руська бурса у Тернополі» (від 1908 р. – «Українська бурса ім. А. Качали»); воно постало з ініціативи Володимира Лучаківського (Лучаковського), який був першим його головою. 

15 липня 1902 р. у багатьох селах сучасної Тернопільщини, зокрема Бучаччини розпочався Великий хліборобський страйк.

Галревком 15 липня 1920 року опублікував відозву «До працюючих всього світу, до урядів Соціалістичних Радянських Республік і до урядів усіх капіталістичних держав», у якій проголосив про створення ГСРР з центром у Тернополі. Офіційними мовами визнано українську, польську і єврейську.
На місцях формувалися сільські, містечкові й повітові ревкоми. Запроваджувались чужі для галичан радянські порядки: організовувалася примусова здача хліба, свідомі українці піддавалися терору. Фактично всі справи вирішувало військове командування. До складу ГСРР увійшли: Бережанський, Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Підгаєцький, Скальський, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський повіти.

Тоді ж було створено Галицьку надзвичайну комісію (акронім «Ганка»  – контррозвідувальний та репресивний орган Галицької Соціалістичної Радянської Республіки. Керівна колегія з 5 осіб, яку очолював колишній учитель із Одеси Наваловський (псевд. "Корольчук") здійснювала акти «червоного те­рору» – розстріли заручників із заможних верств населення та «ворожих елементів». Як засвідчив Н. Гірняк на табличці біля входу у приміщення «Ганки» були намальовані око і вухо «як символ того, що НК все бачить і чує, що перед нею ніщо не затаїться».  Тернопільська тюрма була переповнена в’язнями.

15 липня 1941 р. під час нацистської окупації військовий комендант Тернополя граф Подельвіс видав розпорядження, яким заборонив будь-яку політичну діяльність. Натомість усю громадяни зобов’язані були працювати.

15 липня 1945 р. Тернопільський краєзнавчий музей знову (заснований у 1913 р.) відчинив двері для відвідувачів.

Цього ж дня у 1946 р. внаслідок зіткнення УПА з НКВС у селі Перепельники, нині Зборівського району  загинув від важкого поранення в бою райреферент пропаганди ОУН (Залозеччини) Святослав Пасічник.

15 липня 1948 р. поблизу села Лопушне Кременецького району відбувся 2-годинний бій між  загоном  МДБ  і  5-ма  повстанцями,  серед  яких  були військовий  керівник  Залозецького  районного  проводу ОУН  “Орел”-“Грізний”,  керівник  пропаґанди  району  “Роман”,  заступник  керівника  кущової  боївки  “Морозенко”- “Переможець”.