Колись — Старозбаразька
Нині зазирнемо на вулицю Степана Качали. Краєзнавиця Любомира Бойцун писала: «Змалечку я звикла чути: «Вулиця Качали, аптека на вулиці Качали». А починалася історія цієї міської артерії зі Старозбаразької дороги на давньому Збаразькому передмісті Тернополя. Потім вулицю почали називати Старозбаразькою, а згодом її нарекли іменем отця Степана Качали. У совєтські часи цю назву, яка все-таки залишилася у пам’яті і вжитку тернополян, стерли із мапи міста. Повернулося сторичне найменування аж у час національного відродження, у 1990 році».
Парні доми виструнчилися пліч-опліч, і цим забудова нагадує старі міста — компактні, невисокі. Ось, наприклад, будинок під номером чотири. Двоповерховий, на нижньому поверсі звичайні прямокутні вікна, на горішньому – напівкруглі, розташовані парами. Як і в багатьох старих будівлях, зайти досередини можна зі сторони вулиці та зі сторони двору. Така наскрізність додає своєї романтики та незвичності.
Анна ЗОЛОТНЮК