Сьогодні гостя рубрики “Обличчя Тернополя” — Альона Васьковська. Тернополянці 26 років, півроку тому вона відкрила власну студію краси “Fame” (“Фейм” – ред.), де працює майже два десятки майстрів – перукарі, візажисти, манікюрниці, адміністратори. У рамках першого LocalWorkshop у Тернополі Альона розповіла слухачам про непрості кроки назустріч мрії та про конкуренцію, зокрема, чому не варто її боятися, повідомляє Погляд.

Спочатку була… мрія

У 17 років я вступила в Галицький коледж ім. В. Чорновола, щоб здобути давно обраний майбутній фах – перукаря. Навчання оплачувала самотужки: на той час займалася танцями, заробляла з приватних уроків.

Після коледжу влаштувалася найманим працівником у звичайну тернопільську перукарню із зарплатою 200 грн. на місяць. Перебуваючи в тих умовах, почала розчаровуватися в обраній професії і навіть задумалася над відкриттям приватної танцювальної школи, залишивши перукарство як хобі. Але через півроку мене запросили вчитися працювати в новий перукарський салон у Тернополі – набагато вищого рівня, з сучасним обладнанням та досвідченішими майстрами.

Тоді біля інших перукарів-професіоналів я почувалася “повним нулем”. Майже нічого не знала і не вміла, соромилася своїх здібностей. Але водночас почала відвідувати семінари, майстер-класи, тренінги за межами Тернополя, слідкувала за новинками і тенденціями у світі краси. Так з’явилася мета, до якої хотілося йти…

Все було чудово до того моменту, поки власниця не повідомила колектив про закриття салону через 7 днів. Ми не знали, що робити далі. У декого клієнти були записані на кілька місяців наперед. Втім, дівчата-колеги не опустили рук і знайшли рішення – взяли в оренду інший салон. Тут вже всі працювали на нових умовах – самі на себе, сплачуючи ренту за робоче місце – 50 гривень за день, що дорівнювало одній чоловічій стрижці. Були дні, коли в мене не було жодного клієнта, тоді просто спостерігала за роботою інших. Але з часом завоювала довіру клієнтів, робила безкоштовні зачіски моделям для фотопроектів, навчилася фарбувати брови і нарощувати вії. Весь час присвятила самовдосконаленню в роботі, майже жила в салоні.

“Рецепт успіху” Альони Васьковської: якщо хочете досягти високого рівня, не бійтеся працювати пліч-о-пліч з сильнішими за вас майстрами, не соромтеся запитати поради.

87291462_1506983329458246_3447692706606743552_n

Все, що хотіла, є

Через два роки потому я вже сама орендувала готовий робочий перукарський зал у салоні краси. Тут постало нове непросте завдання – створити свою команду професіоналів. І це вийшло! Моя команда захотіла розвиватися зі мною. Ми створили свій особливий почерк у світі перукарського мистецтва, власні унікальні “фішки”.

Тепер у мене є все, що хотіла, – салон краси, професійний, надійний, креативний колектив, велика база клієнтів.

Коли вигадувала назву для салону, була переконана, що не назву своїм іменем, оскільки хотіла, аби клієнти йшли не на “ім’я” майстра з вивіски, а до всього колективу професіоналів.

Мої головні конкуренти – майстри в моєму салоні, втім, не боюсь, що вони кращі за мене, натомість боюся втратити їх.

Маркетинг пліток

Треба знати сильні і слабкі сторони своїх конкурентів, але працювати над своєю “Ахіллесовою п’ятою”, адекватно оцінювати свої можливості.

Між конкурентами завжди існуватиме боротьба за клієнтів, а щоб виграти цю неоголошену війну, потрібно акцентувати увагу клієнтів на собі. Водночас, не займаючись чорним піаром.

Перший крок – стати унікальним. Приміром, свого часу ми почали робити об’ємні, повітряні локони, які не робили в жодному іншому салоні Тернополя. Другий крок – втримати клієнта, тобто зробити так, аби він не пішов до іншого майстра. Третій – змусити його говорити про вас, розповідати про атмосферу в вашому салоні, про майстерність перукарів. Адже найефективніша реклама – “сарафанне радіо” (маркетинг пліток).

Як на мене, конкуренція – позитивне явище, вона фільтрує ринок, де “виживають” найкращі, мотивує працювати інтенсивніше.

Важливо слідкувати за конкурентами, вивчати їхню стратегію.

Аби перемогти конкурента: слідкуйте за клієнтами, мотивуйте своїх працівників на нові досягнення, навчіться визначати свої слабкі моменти і працювати над ними. Звертайте увагу на зовнішній вигляд вашого колективу – працівники повинні виглядати так, як би хотів бачити себе клієнт.

І найголовніше – не приділяйте конкурентам більше уваги, ніж своїм клієнтам.

Чому я не відкрила свою школу перукарів? Боюся наштампувати однотипних, нецікавих майстрів із шаблонним баченням.