Ризикові політичні маневри мера Хмельницького Олександра Симчишина, який представляє ВО «Свобода», можуть поставити хрест на перспективах партії обратися до наступного парламенту. Без представництва у ВР політичний проект українських націоналістів може втратити статус всеукраїнського. Відтоді просування української національної ідеї в політичній площині зупиниться на декілька років.

Складне повернення

В жовтні 2014 року за підсумками парламентської кампанії партія «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» не пройшла до Верховної Ради. Для подолання 5%-го бар’єру не вистачило всього 0,29% голосів. Втім, без депутатів партія не залишилася: 6 «свободівців» перемогли по мажоритарці. Однак за такої мізерної кількості представників «Свобода» не змогла розраховувати навіть на депутатську групу в ВР VIII скликанні. Після парламентського фіаско керівництво партії вирішило зосередитися на майбутніх місцевих виборах 2015 року. Саме вони мали стати початком повернення «Свободи» до групи впливових політичних гравців на національному рівні.

Ставка керівництва партії зіграла. За результатами місцевих виборів-2015 ВО «Свобода» впевнено подолала 5%-й бар’єр, набравши загалом 6,8% серед усіх, хто проголосував. У порівнянні з парламентськими виборами 2014 року, партія набрала на 20% голосів більше, отримавши 1626 депутатських мандатів у місцевих радах всіх рівнів. Такий результат став можливий за рахунок суттєвого зростання прихильників «Свободи» в чотирьох областях, які є для неї базовими. Зокрема, в Тернопільській області +77%, Львівській +60%, Хмельницькій +52%, і Івано-Франківській +36%.

Але найбільшим досягненням ВО «Свобода» за підсумками місцевої кампанії-2015 стало здобуття мерських посад в трьох обласних центрах. Так, міським головою Івано-Франківська став «свободівець» Руслан Марцінків, його однопартієць Сергій Надал очолив Тернопіль, а представник «Свободи» Олександр Симчишин став мером Хмельницького. За оцінками політичних експертів, успіх цих політиків став можливим в першу чергу за рахунок зростання популярності партійного бренду, а вже потім за рахунок особистих якостей.

Розкольник Симчишин

Отже, місцеві вибори 2015 року подарували «Свободі» надію на відродження. Щоправда, в 2019 році партія знову не пройшла до Верховної Ради. Але, тоді стався «феномен Зеленського», який витягнув на перше місце партію «Слуга народу» і відправив в нокаут одразу декілька національних політичних проектів. Втім, керівництво ВО «Свобода» швидко оговталось від чергової поразки. Наступну ставку вирішили зробити на місцеві вибори 2020 року. Головними постачальниками голосів для партії мали стати «свободівські» мери обласних центрів.

Проте, несподівано для партійців мер Хмельницького Симчишин розпочав власну політичну гру. Справа в тому, що його прихід до влади по часу співпав із наданням місцевим громадам потужних фінансових ресурсів в рамках реформи децентралізації. Більше інших виграли мери великих міст. В бюджеті обласних центрів з’явилися кошти на ремонт і будівництво доріг, житлових будинків і прибудинкових територій. Тобто, тепер можна було не тільки обіцяти, а й результативно вирішувати проблеми мешканців Хмельницького, які накопичувалися роками. Відповідно, рейтинг Симчишина почав зростати. Паралельно мер став активно заходити в різного роду бізнес-питання.

«Зіркова хвороба» трапляється не тільки у представників шоу-бізнесу. Це досить розповсюджене явище в політиці. Можливо, саме так сталося із Олександром Симчишиним. Адже, чим довше він перебував на посаді хмельницького міського голови, тим більше спрощував відносини із «Свободою», якій він зобов’язаний своїм мерством. Поступово місце особистих політичних принципів займали бізнесові.

Згодом Симчишин вирішив розпочати власний політичний проект, який отримав назву «Команда Симчишина». Партія була створена з перспективою самостійного походу на місцеві вибори 2020 року. Прізвище мера в назві проекту використана, враховуючи його високий рейтинг в Хмельницькому. За різними оцінками він сягає близько 60%. І ось тут керівники ВО «Свобода» почали задавати питання. Адже успіх «Команди Симчишина» на виборах в Хмельниччині автоматично означатиме втрату позицій «Свободи» в регіоні.

Хитрість чи помилка?

Після досить жорстких перемовин з партійним керівництвом Олександр Симчишин погодився висунутися на місцевих виборах від «Свободи», Хмельницька обласна партійна організація «Команди Симчишина» припинила своє існування. Але навіть після цього хмельницький мер не полишив намірів завести своїх людей в міську раду. Він запевнив керівництво «Свободи», що не має жодного відношення до партії  «Команда Симчишина». Каже, що це його прихильники самоорганізувалися і йдуть на вибори в міську раду.

Поведінка Симчишина поставила ВО «Свобода» перед складним вибором. Якщо порвати відносини с хмельницьким мером, партія втратить вплив на обласний центр. Це означатиме, що на наступних парламентських виборах чекати гарного результату від Хмельниччини «Свободі» не варто. Якщо ж Симчишину дозволити завести своїх/несвоїх людей в міськраду, «Свобода» збереже партійну приналежність мера, але втратить значну частину впливу на рішення, які приймає місто. В будь-якій конфліктній ситуації мер Хмельницького може сказати, що не контролює фракцію «Команди Симчишина».

Варто сказати ще про один ризик для «Свободи». Демарш Симчишина може призвести до того, що мери Івано-Франківська та Тернополя також вирішать перестрахуватися власними проектами. Якщо це трапиться, розкол в партії стане очевидним. Фактично це може поставити хрест на перспективах ВО «Свобода» опинитися в наступному парламенті.

Побачимо чи пройдуть українські націоналісти цей тест на стійкість, чи «Свобода» разом із «Самопоміччю» та «Укропом» залишиться в архівах історії. Щоправда, у неї, на відміну від названих проектів, є велика відповідальність перед націоналістами за просування української національної ідеї. Отже, цілком ймовірно, що трунарем цієї ідеї стане саме мер Хмельницького Олександр Симчишин.

Фото з допису