Гострі кишкові інфекції займають особливе місце серед інфекційних хвороб, і за своєю розповсюдженістю поступаються місцем лише респіраторним захворюванням.

Встановлено, що рівень захворюваності на ГКІ дітей у 2,5-3 рази вищий, ніж у дорослих. Їх можуть викликати, як патогенні та умовно-патогенні бактерії, так і віруси. Інкубаційний період при різних ГКІ може коливатися від 2 годин (при харчових токсикоінфекціях) до 7 діб. Характерні клінічні ознаки захворювання: загальна слабкість, блювота, біль в животі, пронос, підвищення температури, повідомляє Головне управління Держсанепідслужби в Тернопільській області.

Чому саме зараз хочеться звернути увагу на небезпеку гострих кишкових інфекцій? Адже захворіти на гостру кишкову інфецію можна протягом року. Для цієї групи інфекцій характерна сезонність. Саме в літній період можливий ріст захворюваності та виникнення спалахів у зв’язку з наявністю умов для поширення інфекції.

Так, за поточний період 2017 року в Україні зареєстровано 46 спалахів захворювань на гострі кишкові інфекції (ГКІ), вірусний гепатит А, що на 22 більше у порівнянні із аналогічним періодом 2016 року (24 спалахи). За етіологічним чинником 19 спалахів викликані рота вірусами, 5 – сальмонелами, 6 – вірусом гепатиту А, 1 – черевний тиф, 5 – ГЕК встановленими збудниками , 7 – ГЕК невстановленими збудниками та 3 інші випадки. За 1 квартал 2017 року в організованих колективах виникло 34 спалахи, на підприємстві харчових продуктів 1 спалах, у побуті зареєстровано 11 спалахів. Основний фактор передачі - харчовий.

У Тернопільській області зареєстровано 2 спалахи інфекційних захворювань. За етіологічним чинником зареєстрований спалах вірусного гепатиту А та гастроентероколіт невстановленої етіології.

Основні харчові продукти, яким належить ведуча роль у передачі збудників кишкових інфекцій, це так звані «швидкопсувні» (молочні, м’ясні, салати, кондитерські вироби з кремом, кулінарні вироби) і готові страви, овочі, фрукти та ягоди.

Найнебезпечніші ті, що придбані в місцях несанкціонованої торгівлі. В таких місцях не здійснюється ветеринарно-санітарна експертиза продукції тваринного та рослинного походження і їх торгівля проводиться з порушенням умов реалізації та зберігання.

Під час споживання забруднених продуктів, що містять збудник або його токсини, вживання води з неорганізованих джерел водопостачання, через забруднені руки або предмети побуту здійснюється інфікування людини. Забруднення харчових продуктів різними мікроорганізмами можливе в процесі їх виготовлення, зберігання, транспортування. Це відбувається через порушення технології приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму та недотримання особами, що готують страви, елементарних правил особистої гігієни. Вживання немитих овочів, фруктів може також спричинити виникнення захворювання.

В теплий період року з’являється велика кількість комах, що переносять мікроби, які потрапляють на продукти харчування, посуд. Під час купання в річках, озерах, ставках ковтання води загрожує гострими кишковими захворюваннями, адже водойми (особливо озера) можуть бути забруднені нечистотами, які змиваються з ґрунту дощами.

При появі клінічних ознак хвороби потрібно негайно звернутися до лікаря, це дасть можливість поставити правильний діагноз та отримати своєчасне якісне лікування: ні в якому разі не слід займатися самолікуванням.

З метою профілактики гострих кишкових інфекцій, особливо у весняно-літній період, надаємо наступні рекомендації населенню:

- не купувати харчові продукти в місцях стихійної торгівлі, а в торгівельній мережі, звертаючи увагу на кінцеві терміни придатності, детально читати етикетку, особливо інформацію, що надрукована дрібним шрифтом (складники, використання консервантів, штучних барвників, ароматизаторів та інших речовин); - не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо), а використовувати воду питну в герметично упакованих ємкостях або з централізованих джерел водопостачання; - не купатись в брудній стоячій воді, а лише у спеціально відведених місцях (облаштованих пляжах) або місцях для відпочинку. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро, ставок і т. д.) намагайтеся не ковтати воду; - дотримуватися умов приготування страв, особливо це стосується м’ясних страв та страв з яєць. Тільки достатня термічна обробка продуктів може запобігти виникненню захворювання. Не допускати контакту між сирими і готовими харчовими продуктами, адже зараження може відбутися внаслідок прямого доторкання (наприклад, коли сира тушка птиці лежить поруч з вареною), так і опосередковано (через ніж, коли різали сире м'ясо, а потім варене). Тому необхідно мати окремі розроблювальні дошки для обробки сирого м’яса та риби, сирих овочів, для вареного м’яса та риби, для хліба; - дотримуватись умов зберігання швидкопсувних продуктів, (в холодильнику при температурі +2 град. С до +6 град. С); - обов’язково мити руки перед приготуванням їжі та перед її вживанням, а також після кожного відвідування туалету; - при вживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити проточною водою із крану. При споживанні їх дітьми – обдати окропом; - готувати їжу безпосередньо перед її вживанням, обмежити приготування багатокомпонентних страв, особливо салатів, заправлених майонезом. Рекомендуємо заправляти їх олією. Не рекомендується готувати влітку в домашніх умовах заливні м’ясні та рибні страви. Молоко, куплене на ринку слід обов’язково прокип’ятити. М’ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин, м’ясні напівфабрикати - 36 годин, смажені котлети - 24 години; - дотримуватись чистоти на кухні. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити. Захищати їжу від комах та гризунів.

В межах сьогоднішніх повноважень спеціалісти ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України» не можуть безпосередньо реагувати на факти порушень, а лише під час епідрозслідування випадків ГКІ здійснюють відбір продукції для проведення лабораторних досліджень на відповідність її вимогам нормативно-технічної документації з метою встановлення ймовірного джерела інфекції. За їх результатами інформуються зацікавлені служби.

Лікар з гігієни харчування О.Я. Білинська Лікар – епідеміолог Т.Ю. Заставна