За останній тиждень управління з контролю за використанням і охороною земель, що діють у складі головних управлінь Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, виявили 199 порушень земельного законодавства. 

Про це йдеться в повідомленні служби.

– За вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, на загальну суму 781,4 млн грн, з яких в добровільному порядку відшкодовано 494,7 млн грн, – йдеться в повідомленні.

Зокрема, в органи прокуратури, направлено 31 матеріал про порушення вимог законодавства, що містять ознаки злочинів.

Масштабне порушення за вказаний період зафіксовано в Івано-Франківській області – самовільне зайняття місцевим підприємством земельних ділянок площею 172,1564 га та 38,7587 га, шляхом вилучення торфу на землях з цільовим призначенням – землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Попередньо визначено збиток по цьому порушенню становить 8,1 млрд грн, уточнили у відомстві.

До 2030 року кількість сільгосппідприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться на 40%

До 2030 року кількість сільгосппідприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться на 40%

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів’я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів’ям від 500 корів і більше. Про це розповіла к.е.н. Ольга Козак, провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», повідомляє «АгроПоліт».

Вона зазначила, що в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.

Тому, з 1 січня поточного року в Україні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко – сировина коров’яче. Технічні умови», згідно з яким усе молоко – залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин – поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки.  Вона зазначила, що особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.

Від цієї дати надається 2 роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі – корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.

На думку Козак, дане нововведення стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% – 1153,5 тис. тонн – молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка – 950,7 тис. тонн, тобто 82,4% – від господарств населення. Отже, понад 1 млн тонн молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

Зважаючи на вищезазначене, науковці Інституту аграрної економіки прогнозують, що у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.

Фото з відкритих джерел