Магія акварелі від шумчанки Іванни Погонець (фото)
Невагомі, легкі, свіжі, прозорі — такими словами зазвичай характеризують малюнки аквареллю. «Роботи, виконані в цій техніці, особливі: у них наче присутня магія», — усміхається художниця Іванна Погонець.
Вона — майстриня народних промислів України з живопису, викладачка педагогічного коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, членкиня жіночого мистецького гурту «Палітра», учасниця регіональних, обласних, всеукраїнських та закордонних художніх виставок, міжнародних українсько-польських пленерів, авторка чотирьох персональних виставок. А ще — закохана в акварель.
Про цю техніку я й розпитала художницю.
— Ви спеціалізуєтесь на акварелі. Чому обрали саме її? Чим вона вам сподобалась? Які техніки акварелі застосовуєте?
— Я починала з олійного живопису. Були, звичайно, й акварелі, проте переважно етюдного характеру, за якими неодмінно виконувала роботу олією, а ось акварельки складала в шухляду як використані ескізи.
Зараз я дуже тішуся, що до мене прийшло розуміння цінності та унікальності цього матеріалу. Те, що можна зробити аквареллю, неможливо зробити жодним іншим матеріалом: справа в ефектах, які утворюються завдяки взаємодії фарби, води та паперу. Не можливо передбачити, якою вийде робота — кожна сюрприз, який відкриється, коли все вже висохне.
Я вдячна Богу за те, що опинилася в чудовому колективі талановитих людей, отримала можливість бачити багато виставок і працювати з різними художниками. Все це посприяло розвитку вмінь, вподобань та любові до акварелі.
Зараз я не можу сказати, що досягла великих успіхів у цій техніці, швидше на етапі її вивчення. Але точно можу сказати, що подобається працювати, поєднуючи «мокру» та «суху» акварель. Також мені дуже цікаві ефекти, яких можна досягнути за допомогою солі, сухого пензля тощо.
— Акварель вимагає неабиякої вправності як із композицією і кольорами — розкажіть про основні уміння, потрібні для цієї техніки?
— Ну, композиція — це перший етап будь-якої роботи, не залежно від матеріалу, з яким буде працювати художник. А щодо умінь, необхідних для роботи аквареллю, то тут, окрім знань з основ образотворчої грамоти, що є обов’язковою базою, мабуть, важливо розумітися на властивостях фарби та досліджувати можливості різного паперу, виконувати багато вправ на змішування кольорів, швидких етюдів. Проте у кожного художника є своє поняття про важливе.
— Які жанри живопису найбільше надаються до того, аби їх втілили в акварелі?
— Взагалі хочеться малювати все, що справило враження, зацікавило формою, освітленням, матеріальністю… Тому я не зациклююсь на роботі у певному жанрі, хоча найчастіше у моїх роботах присутні пейзаж і натюрморт, рідше архітектура та портрет.
— У вас багато творів із квітами. Чим вони вас надихають?
— Усім (усміхається — А.З.). Квіти — це краса. Краса й диво, якими обдаровує нас природа.
— Що для вас найголовніше, коли малюєте?
— Найголовніше — передача враження. Передати це перше «Ах!!!», що виникло від побаченого… Хоча, не можна сказати, що тільки від побаченого, бо квіти це й аромат, і колір, і навіть пора року… Вони наче створюють навколо себе певну атмосферу і це все формує враження. І хочеться не змалювати побачене, а саме передати загалом усе, що відчуваю.
— Ваші квіти мають живий вигляд. Як вважаєте, що робить їх такими?
— Ось тут я не знаю, що відповісти (сміється — А. З.) Мені приємно, що у вас складається таке враження. Цього я і прагну в роботі.
— Мені сподобались ваші роботи із будинками Кременця. Чим ці кам’яниці привабили вас?
— Старі будиночки — це моя любов. У Кременеці вони творять атмосферу старовинного міста. Мені вони видаються живими, ніби у них лишилися часточки чиїхось душ і це заворожує. Стіни сотні раз обвіяні вітрами, обмиті дощами дахи, десь розбита шибка, старенька фіранка на вікні... Мабуть, це хвилює багатьох художників, бо ті хатки є у творчому доробку чи не кожного кременецького митця.
— Яка специфіка зображення архітектури аквареллю?
— Існує ряд правил, які необхідно знати й дотримуватись (закони лінійної та повітряної перспективи, особливості передачі світла і тіней…), а от особливим твір робить безпосередньо художник, притаманна йому гама, техніка й навіть настрій.
— Яким має бути побачене, щоби вам хотілось його зобразити?
— Воно має викликати почуття, має бути цікаве освітлення (особливо люблю гру світла й тіней).
Анна Золотнюк
Фото та ілюстрації надані Іванною Погонець