Маленькі іграшки для великої мети
Ангелики, сніговички, засніжені пейзажі із затишними хатками... Уже кілька років тернополянка Вікторія Антоляк виготовляє іграшки з вовни. Створювати щось власноруч співрозмовниця любила з дитинства. А ось тепер її іграшки тішать не тільки майстриню та її родину, а й інших.
— Усе почалося з майстер-класу, який проводила Оля Базник-Щедріна. Вона провела його для мам, які мають дітей з особливостями, а ініціювала цей захід Олени Коваль. Там я й навчилась працювати із вовною. Спершу створення іграшок із вовни було просто моїм хобі. Виготовляючи їх, я відпочивала від буденності, займалася тим, що подобається. Крім того, вовна матеріал дуже приємний, бо ж тепла та м’яка, через це з нею приємно працювати.
Свої перші вироби Вікторія Антоляк дарувала. Але, коли виникла потреба придбати вертикалізатор для донечки Анічки — їй він потрібний через проблеми зі здоров’ям, вирішила запропонувати свої вироби іншим.
— Так почала продавати виготовлені власноруч іграшки заради великої мети. На щастя, було багато людей, котрі відгукнулися, і ми придбали вертикалізатор. Сьогодні Анічка успішно у ньому займається, — провадить мову далі пані Вікторія.
Майстриня й далі виготовляє новорічні іграшки з вовни.
— На перший погляд, може здатися, що створити їх дуже просто та легко, проте це не так. Потрібна не одна година кропіткої праці, аби створити такий виріб. Я використовую метод сухого валяння, — пояснює співрозмовниця. — Для нього потрібні спеціальні голки та відповідна шерсть. Шерсть збивається голкою тривалий час і так повітряна вовна набуває щільної текстури. Але саме виконання — тільки частина роботи, бо ж треба продумати іграшку — що і як на ній зобразити, які кольори підібрати. Саме тому праця над однією іграшкою може тривати не один день. Займаюся валянням я тільки ввечері, бо вдень займатися цим не можу. Крім того, тривалість роботи залежить від малюнку, який виконую, — чим більше у ньому деталей, тим більше часу потрібно на його втілення. Найбільше люблю створювати новорічні іграшки зі сніговичками, бо вони такі милі.
Наостанок Вікторія Антоляк каже, що створюючи іграшки, відривається від буденності: «Я поринаю у творчий процес і наповнююся. Мені подобається те, що я роблю. І звичайно, приємно, коли люди цінують мої вироби».
Інна Віконська
Фото надала Вікторія Антоляк