Цікаво, що кинути через плече монетку, аби повернутися, жест пов’язаний із позитивними переживаннями, а ось озиратися — прикмета погана. Ось і думай після цього, як прощатися з містами. 

Але найкраще — на радісній ноті. Можна виписати, наприклад, по мандрівці радісні спогади, чи почати переглядати світлини. Так чи інак, у мандрівок тривалий посмак, бо ж із них привозиш досвіди, емоції, сувеніри у різному вигляді. 

І чи не найкраща мотивація повернутися кудись — це відчуття, що не все ще побачено й відчуто. Саме відчуття недомовленого й тягне, сильніше за магніт, у певне місце. Для мене такими вічно непізнаними є Бережани, Теребовля, Чортків. 

А які містечка області для вас залишаються загадками? 

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото авторки