Тетяна Тичинська з села Сущин на Теребовлянщині – з династії вишивальниць. Рукоділлям займалася її бабуся. Ще маленькою взялася за голку з нитками мама. Їхню родинну справу перейняла й сестра Тетяни – Надія. Тепер у їхніх оселях тяжко знайти куточок, де б не було вишитих полотен. Цього року Тетяна разом із мамою Софією Поліхою своїм творчим умінням вразила односельців – мешканців села Сущин та Остальці. Вони одягнули у вишиванки ялинки в церкві святих великомучеників Юрія та Дмитрія. Майстрині вишили сімдесят ялинкових кульок і прикрасили ними новорічні дерева.

Про це пише «Сільський господар плюс».

– Ідею вишивати ялинкові прикраси ми підхопили у моєї сестри Надії, – розповідає Тетяна. – Вона їх вишила вже більш як сотню і також прибрала ними ялинки у церкві в Ланівцях. Мені вони настільки припали до душі, що торік й собі захотілося прикрасити домашню ялинку. До цієї справи залюбки долучилася й мати Софія. Ми завжди працюємо з нею у творчому тандемі. Кілька років тому вишивали разом жіночі блузки, костюми та сукні. Створили понад одну сотню вишиванок. Мамі сімдесят п’ять років, а вона й досі не випускає з рук голку з ниткою. Скільки красивих картин та ікон вона вишила! Після свят задумала вишивати ясики. Мати не уявляє себе без рукоділля. У вишивці – все її життя.

Коли домашні ялинкові прикраси вже були готові, Софія Григорівна запропонувала Тетяні вишити такі ж для сільського храму. До роботи жінки взялися ще влітку. Спочатку закупили увесь необхідний матеріал: тканину, нитки, стрічки для оздоби та пінопластові кульки діаметром десять сантиметрів. Потім, не гаючи часу, стали вишивати. Щойно з’являлася вільна хвилинка вони одразу брали до рук полотно.

На Різдво Христове дві церковні ялинки вже красувалися у вишиванках. Сімдесят кульок із традиційним українським орнаментом, «намальованими» голкою ангеликами, свічками, дзвіночками та різдвяними сюжетами стали приємною несподіванкою для парафіян храму. Вони вразили їх своєю вишуканістю, багатством і яскравим різнобарвֹ’ям кольорів.

Марія БЕЗКОРОВАЙНА