Вихідні — нагода відійти чи від'їхати від міста. Наприклад, у Великий Глибочок.  Дістатися туди можна електричкою, автобусом, велосипедом — благо, рукою подати. У будь-якому випадку мандрівка виправдає себе.

Якщо діставатися електричкою, першим пунктом до навідування буде залізнична станція, відкрита 1870 року. Парадний вхід зачинений, але варто обійти будівлю, принагідно побачивши будинок зі шпал, і відтак потрапити всередину з іншого боку. Тут чекатимуть дерев'яні сходи, красиві вікна та кіт, якщо пощастить.

Далі варто піднятися вулицею вгору. Дорогою оглянути сільський музей Ярослава Стецька. Відтак, піднімаючись, натрапите на пам'ятник провіднику Організації українських націоналістів. До речі, стоїть він біля масштабного та вже недіючого універмагу.

І далі вгору — хрест на честь скасування панщини 1848 року, відновлений 1990 року і знак «За тверезість» 1874 року.  

На горбочку — церква Різдва Пресвятої Богородиці, споруджена 1846 року. За нею цвинтар. Кладовище, варто зауважити, впорядковане, тому пробиратися крізь хащі не доведеться. Найстаріші хрести одразу за церквою, далі, вглибину, фігури молодші, але від того не менш цікаві, перемішані з сучасними пам'ятниками, власне не надто цікавими.

Але не варто на цьому закінчувати мандрівку. Бо тут є ще одна цікавість — болота та ставки біля колії — майже космічний пейзаж.

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото автора