Аграрна галузь забезпечує значну частку ВВП України.

Сільське господарство постійно розвивається, зростають обсяги експорту окремих продуктів, повідомляє SEEDS. У чому ж Україна перша?

Попри невдалий для світової економіки рік, пандемію, яка посилила кризу, Україна досить вдало показала себе на зовнішніх ринках аграрної продукції, вважає старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Богдан Духницький.

Наразі наша країна займає кращі світові позиції за обсягами експорту ріпаку, соняшникової олії, меду та інших продуктів. Зокрема, у 2020 році було продано 6860 тис. тонн соняшникової олії, що дозволило Україні стати глобальним експортером номер один.

- Збільшивши продаж шроту і макухи (переважно з соняшнику) з 4957 тис. т у 2019 році до 5522 тис. т (+11 %) у 2020 році, Україна стала лідером серед експортерів цих продуктів на міжнародному ринку. Наша держава також очолила світовий рейтинг експортерів проса, наростивши торік більш ніж вдвічі – до 116 тис. т – кількісні обсяги його зарубіжних продажів. Крім того, Україна стала другою серед країн-експортерів ячменю, меду та ріпаку, загалом зміцнивши свою присутність на світових ринках цієї продукції, – говорить Богдан Духницький.

2020 рік також став вдалим для експортерів меду – у світовому рейтингу Україна піднялась на дві позиції.

- Помітний стрибок вгору – з четвертої на другу позицію – вітчизняні експортери здійснили 2020 року щодо меду. Збільшивши проти 2019 року обсяги його продажів до країн світу майже у півтора разу (+ 45%) – до 81 тис. тонн, вони поступились лише абсолютному лідеру – Китаю, який торік продав за кордон 132 тис. тонн продукту, – зазначає фахівець.

Дорога сирів: новий туристичний маршрут з’явився в українських Карпатах

Pasted

Відтепер українські любителі гастрономічного туризму зможуть відвідувати не лише поодинокі локації, де виробляють, скажімо, вина, сири чи равликів, адже триває розробка цілого маршруту — Гуцульські сирні плаї.

На якому етапі розробка «української сирної дороги?» та чим вона приваблива для туристів, у коментарі для SEEDS розповів керівник проєкту Тарас Антонюк.

— Як з’явилася ідея проєкту Гуцульські сирні плаї? Хто ініціатори та організатори? Яка ваша місія?

— Поки що розробка маршруту триває. Сама ідея з’явилася внаслідок діяльності європейського проєкту «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні». Господарства, які є у нашому туристичному маршруті — це безпосередні учасники проєкту, сертифіковані виробники продуктів із захищеним географічним зазначенням — Гуцульської овечої бриндзі (Рахівський район, Закарпатська область) та Гуцульської коров’ячої бриндзи (Верховина, Івано-Франківщина). Після отримання захищених географічних зазначень популяризація туризму стала другим кроком для розвитку місцевих виробників за європейською моделлю.

Активна робота з туристами почалася з липня. Узгодили з виробниками їх концепції. Але офіційне відкриття маршруту планується на початок вересня. Найближчим часом організуємо промотур для туристичних операторів. Лише починаємо, утім, думаю, вже наступного сезону модель працюватиме налагоджено.

Плай – це гірська стежка , отож Гуцульські сирні плаї — це мережа маршрутів гipcькими cтежкaми, кожен з яких веде на полонини, в гості дo гyцyлiв i знaйoмить зi cтoлiтнiми тpaдицiями cиpoвapiння, вiвчapcтвa i cкoтapcтвa в yкpaїнcьких Kapпaтax.

— Що пропонуєте туристам? Яка тривалість туру та що в нього входить? Що можна продегустувати?

— Культурно-туристичний маршрут “Гуцульські сирні плаї” будувався за моделлю французьких доріг сиру, зокрема, йдеться про Дорогу сиру Савойї. Маршрут об’єднує багато локацій — різні крафтові виробництва сирів. Цьогоріч хочемо залучити щонайменше 13 виробників. Це будуть переважно полонинські господарства, які виготовляють продукти із захищеним географічним зазначенням. Також до туру входитиме відвідування двох дегустаційних залів та музею у Рахові

В основі туристичного продукту — знайомство відвідувачів з давніми традиціями сироваріння, традиціями вівчарства і скотарства на полонинах Карпат, які зберігаються протягом століть. Кожна з локацій пропонуватиме туристичні послуги через призму знайомства людей з сиром. Крім овечої бриндзі та коров’ячої бриндзи пропонуємо скуштувати вурду, тверді сири, гуслянку та інші кисломолочні продукти — загалом близько 15 видів.

Є господарства, які можуть прийняти небагато туристів, а є ті, які можуть працювати з більшими групами, туроператорами. Частина господарств пропонує тури вихідного дня для сімей з дітьми. Туристи зможуть не лише куштувати сир та спостерігати за процесом його приготуванням, а й брати участь у ньому. Можна відвідати як одну, так і кілька локацій. На сирному маршруті знайдеться щось цікаве для різних цільових аудиторій.

— Як виглядатиме стандартна поїздка?

— Спочатку пропонуємо відвідати Музей гуцульської бриндзі в Рахові, потім запрошуємо на дегустацію, а також пропонуємо відвідати одне чи кілька господарств. Для різноманіття можна вибрати одного з виробників овечої бриндзі та одного з виробників коров’ячої бриндзи.

Джерело: seeds.org.ua