Він не шукає заробітку за кордоном, а навпаки, розвиває свій незвичайний бізнес тут, в Україні. Мирослав Загорський поблизу Кременця тримає цілу равликову ферму. Про те, як вдається чоловіку вести такий бізнес, розповіла Любов Тимчук.

Він – людина-ідея, а все його життя виглядає мозаїкою успішних проектів. Мирослав Сергійович уміє дивитися вперед й інтуїтивно передбачати. Але найважливіше – до виконання усіх справ підходить відповідально, продукцію виробляє якісну, за відповідними стандартами. А тим, хто хоче розпочати власний бізнес, пан Мирослав радить вести його краще за інших. Лише тоді ініціатор проекту буде приречений на успіх.

20604163_1524047170967834_5789836204611417944_n

Чоловік у бізнес прийшов із медицини. Маючи досвід лікарської практики за кордоном, кардинально змінив напрямок своєї діяльності й не жалкує. Він створює робочі місця, передусім у найбільшому в Україні підприємстві з виготовлення грибниць та компосту для вирощування шампіньйонів «Мікоген-Україна», і в органічному господарстві «Органік Агро», котре займається вирощуванням фундука, та в інших проектах.

А цьогоріч Мирослав Сергійович заповзявся вирощувати равликів поблизу Кременця (ФГ «Органік-Бері» (на території Чугалівської сільської ради)). Розпочалося все з ідеї, якою захопив товариш із Донецька. Покинувши окуповану територію, він сам шукав, чим зайнятися тут, ось і запропонував вирощувати равликів, яких в Європі вважають делікатесом. Спершу таку пропозицію пан Мирослав сприйняв дещо скептично, але згодом нею таки зацікавився.

Зараз на відведеній для цього території у бізнесмена є понад півтисячі видів равликів. Особливості їх вирощування Мирослав Загорський достеменно вивчив, перечитав силу-силенну літератури та ознайомився з досвідом їх розведення у Польщі та Латвії. На перший погляд, виглядає все просто: частина землі обгороджена й накрита сіткою від птахів. А всередині поміж спеціальними рослинами перко, за смаком схожими до листя салату, на певній відстані один від одного вискладані дерев’яні щити, під котрими живуть равлики. Під огорожею спеціально розкидана сіль у таблетках (пігулках). Вона зупиняє їх від утечі. Виявляється, молюски не такі вже й повільні. За годину «рогатий слимак» може подолати сім метрів. Тож, якщо їх не зупинити, жартує Мирослав Сергійович, за ніч вони можуть утекти досить далеко. Харчуються равлики рослиною перко, поміж якою живуть, і спеціальним кормом. До речі, їдять ці тваринки лише вночі. До складу корму обов’язково має входити крейда, необхідна для міцності «хатинки» равлика. Дуже полюбляють вони і терту моркву. Для них це як... віагра, тому дають її перед спаровуванням.

Уже восени Мирослав Загорський отримає перший результат їх розведення. Найкращих відбере для репродукції, а частину продасть. Свій незвичайний бізнес розпочав із 200 кілограмів молюсків. Узимку вони спали у спеціальних інкубаторах за відповідної температури. Потім їх розбудили, почали годувати та спаровувати. Після цього равликів поміщають у спеціальні ємкості з торфом, у котрих вони відкладають ікру. Вона, між іншим, на світовому ринку дорожча навіть за чорну ікру. Через два-три тижні з неї вилуплюються маленькі равлики. Їх поміщають у спеціальні теплиці, й лише коли на вулиці стає тепло, у травні, переносять на підготовлену обгороджену площу під небом.

Зараз равлики ще маленькі, але до осені мають підрости в діаметрі до 2,5–3 см. Якщо не буде непередбачуваних обставин, то із 200 кг репродуктивних равликів Мирослав Загорський планує отримати 10 тонн равликів. До речі, щоб виростити 100 кг равликів, треба витратити 100 кг корму. Для порівняння, на 1 кг курятини треба витратити приблизно 5 кг корму, на 65 кг лосося – 100 кг корму. Переваги -- очевидні. Попри те, займаються вирощуванням равликів одиниці. А все тому, каже Мирослав Сергійович, що українці звикли працювати за інерцією й вирощувати те, що культивували наші діди-прадіди.  Хоча і в равликовій справі не все так просто. Аби виростити не кілька молюсків, а їх промислову партію, цікаву на ринку, треба докласти багато праці та знань.

Любов Тимчук (Газета «Сільський господар плюс» за 2 серпня 2017 року)

Джерело: Пульс Кременця