В четвер, 28 квітня 2016 року, о 13:00, з нагоди дня народження героя АТО Михайла Григоришина, в його рідному селі Панівці Борщівського району відкриють меморіальну композицію.

Пам'ятний знак встановлять на школі, де навчався Михайло.

Меморіальну композицію виготовили з ініціативи та за кошти виключно активістів та волонтерів, повідомляє Христина Яворська у соціальній мережі ВК.

Довідково: Михайло Васильович Григоришин (28 квітня 1990, с. Панівці Борщівського району Тернопільської області — 31 січня 2015, с. Чорнухиного Попаснянського району Луганської області) — український військовик, солдат 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Навчався на юриста у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, який закінчив з відзнакою.

У 2012 році пішов служити в десантні війська, планував працювати в міліції. З початком війни на Сході служив у 51-ій, у жовтні його перевели в 128-у бригаду. 25 листопада бригаду перекинули під Чорнухине (Попаснянський район, Луганська область).

31 січня 2015 співслужбовці бачили, як під час обстрілу поблизу Чорнухиного Михайло впав, але до нього не можна було дістатися через бойові дії. Рідні довгий час сподівалися, що він живий, але 13 квітня їм повідомили, що результати ДНК-експертизи підтвердили смерть Михайла. Тіло перебувало в Дніпропетровському морзі.

У побратимів Михайла Григоришина були проблеми з транспортуванням тіла додому. І лише у середині березня 2015 року його тіло доправили з Луганська у дніпропетровський морг. 17 квітня кортеж із домовиною загиблого зустріли тернополяни на Збаразькому КПП.

Поховали героя 20 квітня у рідних Панівцях. Залишилися батьки Василь Михайлович і Ганна Василівна, 15-річна сестра Аліна.

Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Це лише символ поваги і вдячності від тих, за кого він віддав своє життя. 21 листопада 2015 року в центрі с.Панівці Борщівського району відкрито пам’ятну дошку на честь Героя України Михайла Григоришина.