Представники усіх християнських конфесій завжди прославляли і возвеличували Богородицю. Нема ліку усім іконам чи просто картинам, на яких зображено Діву Марію. Кожен з нас може назвати кілька загальновідомих: Матері Божої Неустанної Помочі, Сикстинська Мадонна чи ближчі до нас – Почаївська, Зарваницька. Ними у всі століття милувалися і захоплювалися. Але не всі ікони несуть за собою славу чудотворних.

Дубенська чудотворна ікона Божої Матері – одна з останніх. Вже кілька століть люди говорять про її чудодійні властивості – не злічити розповіді свідків про зцілення немічних і хворих, які молилися до святої ікони. Навіть копія, що була освячена на чудотворному образі, мироточить і сьогодні.

Святиня неодноразово була на Тернопіллі і віруючі щоразу із щирою молитвою та великими надіями приходили попросити зцілення тілесних і душевних ран.

22 серпня ікона знову прибуде на Тернопільщину. Її привезуть у Вишнівець і хресним ходом принесуть до храму Різдва Пресвятої Богородиці, де вона пробуде до 24 серпня. В День незалежності о 10 годині ранку в церкві відправлять урочисту літургію і помоляться за Україну і її перемогу в неоголошеній війні.

Коротка історія Дубенської  чудотворної ікони Божої Матері

Перша згадка про чудотворну ікону датується 1565 роком. Вона належала сім’ї князів Острозьких. Першим описаним чудом стало прозріння сліпої жінки, що гостювала у Констянтина і помолилася поряд з іконою.

Князь віддав образ у монастир, аби інші люди теж могли схилити коліна перед ликом Божої Матері. А коли монастир збиралися захопити, кажуть, монахам з’явилася Діва Марія і попередила про напад. В кінці 19 ст. На Чернігівщині хресна хода з Дубенською іконою допомогла зупинити епідемію морової язви, що набрала шалених обертів.

В 20 ст. - пору тотального знищення всього християнського – образ потрапив до рук благочестивої прихожанки монастиря, яка зуміла зберегти її до кінця 90-х років.

В 2004 році ікона почала мироточити.

З найбільш прихованим і болючим звертаються люди до лику Дубенської Божої Матері в надії оздоровити душу і тіло, попросити за рідних і близьких, наповнитися Божою благодаттю.

Тамара Коблик