На прузі публічного та приватного, зазвичай, народжується щось непересічне. Такий собі вододільний хребет, Рубікон та інші метафори переходів.

Різноманітні фіранки дуже часто стають тим, що значить отой перехід. Своєю тендітністю вони намагаються запнути приватне, оберегти його від чужого погляду. І водночас вони є тим приватним — надтонким, надпрозорим, наддотульним.

Ці фото зробила в містах, де, здається, раді тобі на кожному кроці — Бережанах, Чорткові, Теребовлі, — не виключено, що саме фіранки й асоціюються з відкритістю.

Анна Золотнюк

Фото авторки