На дворі осінь. В цю пору в Тернопільській області, та й не тільки у нас, спостерігається зменшення туристичних потоків.

  Воно й зрозуміло: час фестивалів, різноманітних кулінарних турів та етнофестів припадає, переважно, на більш теплу пору року.

   Та навіть осінь чи зима – не перешкода для влаштування туристичних пізнавальних турів, якщо у них буде своя, оригінальна «родзинка».

   Ректор Тернопільського технічного університету імені Івана Пулюя, доктор технічних наук, професор Петро Ясній, переконаний, що у будь-яку пору року Тернопільщина може бути привабливою для туристів, якщо їм запропонувати добре продумані науково-пізнавальні маршрути.

    - Звідки у Вас таке переконання, що саме науково-пізнавальний туризм зможе привабити в область багатьох мандрівників, туристів?

    - Справа у тому, що у вік інтенсивного розвитку науки і техніки важливим ресурсом науково-пізнавального туризму є наукові комплекси, спеціалізовані музеї і музеї, які присвячені життю і діяльності видатних людей. Тернопільщина – це край, де народилась і зростала ціла плеяда визначних особистостей, чий життєвий шлях є яскравим прикладом служінню своєму народу, науці, вірності ідеалам гуманізму та справедливості. Наприклад, однією із таких особистостей, що сягнули вершин європейської і світової науки, є наш земляк, Іван Пулюй, 170-річчя від дня народження якого вшановуємо цього року. Переконаний, що багатьох туристів приваблює мала батьківщина науковця із світовим ім’ям.

    - Воно-то так, але як зробити, щоб туристи змогли більше дізнатися про одного із винахідників Х-променів, названих згодом «рентгенівським»?

    - Перші кроки для цього вже зроблено. Нагадаю, що своєю подвижницькою та науково-технічною діяльністю Іван Пулюй заслужив широке міжнародне визнання. Довгий час він залишався майже невідомим на рідній Батьківщині. Ми раді, що у визнанні в Україні його заслуг та належному поцінуванні його імені є внесок і працівників нашого університету.

Життя Івана Пулюя, визначного фізика і електротехніка, винахідника і громадського діяча, є яскравим прикладом поєднання служіння інтересам науки та просвіти для кращого майбутнього свого народу, і заслуговує бути прикладом для теперішнього та прийдешніх поколінь. У Гримайлові  та в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, встановлено пам’ятники знаменитому вченому. Відкрито пам’ятник і в Івано-Франківську. При школі Гримайлова та в ТНТУ функціонують музеї Івана Пулюя, в яких можна ознайомитись із життям та творчістю видатного вченого. Тож задля збільшення відвідин туристами малої батьківщини вченого, ми  взялися за розширення музею університету та музею Івана Пулюя.  Значний інтерес для широких кіл матиме експозиція з висвітлення діяльності Івана Пулюя з перекладу Біблії українською мовою, що вперше дозволила українцям поринути в глибини вікової мудрості, викладені рідною мовою. Ще одним резервом для підсилення бази науково-пізнавального туризму є розширення площ та експозицій музею в смт. Гримайлові, упорядкування місць зв’язаних із іменем Івана Пулюя та розробка постійно діючих турів Тернопіль-Скалат-Гримайлів, які змогли би відігравати велику роль у формуванні високих інтелектуальних, моральних та патріотичних якостей молодого покоління. Скажімо, проходження маршруту через Скалат, з його багатими історико-культурними реліквіями всебічно підвищило би пізнавальну цінність такого туру.

   - Розширення музею Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя дасть змогу поповнити його експозиціями і про інших видатних вчених Тернопілля?

    - Так, йдеться і  про видатного фізика XX століття, нашого земляка Олександра Смакулу, який в 1972 році відвідував університет. Його винаходом з просвітленням оптики повсякденно користується весь світ, наука визнала це відкриття епохальним.

   - Іван Пулюй, Олександр Смакула - не єдині із знаменитостей нашого краю, спадщина яких гідна бути об’єктами вивчення, досліджень та, відповідно, науково-пізнавального туризму.

   - Безумовно. Це стосується і  величної постаті Івана Горбачевського, видатного вченого, державного та громадського діяча, великого патріота України. Великої поваги заслуговує діяльність адміністрації, працівників та студентства Тернопільського державного медичного університету імені Івана Горбачевського із вшанування імені свого прославленого вченого. Їхніми зусиллями відновлено садибу Горбачевського, котра, як музей, розпочала свою роботу декілька років тому. Проте,  постать Івана Горбачевського гідна пильної увага і керівництва області та міста в розвитку відповідної інфраструктури для науково-пізнавального туризму.

   - Напевно, такий підхід стосується і ще одного нашого земляка – прославленого вченого, етнографа Володимира Гнатюка, чиє ім’я носить Тернопільський національний педагогічний університет?

    - Так, у цьому виші в 2001 році засновано музей відомого етнографа. А в селі Велесневі Монастириського району функціонує обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка. Вважаю, що з врахуванням прекрасної природи пониззя річки Коропець, близькості Національного природного парку «Дністровський каньйон» організовані тури науково-пізнавального туризму за цим напрямком мали б значну наукову та природничо-пізнавальну цінність.

      Заслуговують великої уваги і потребують додаткових маркетингових зусиль та інформаційної підтримки тури, що пов’язані із знаменитою нашою співачкою - Соломією Крушельницькою. Самого її імені достатньо для розгортання інфраструктури науко-пізнавального туризму міжнародного рівня.

Успіх в проведенні у Тернополі наукових пікніків показав, що ще однією формою розвитку науково-пізнавального туризму може бути активна форма представлення наукових досягнень та популяризації науки в цілому, що може бути використано для формування турів вихідного дня.

    - Вам довелося побувати у багатьох країнах світу. Чи є там подібний досвід із туристичної «розкрутки» імен світил наукового світу, промоції виробничого потенціалу тієї чи іншої країни?

    - Така практика у низці країн Європи діє вже давно, коли ім’я вченого, науковця стає туристичним трендом, а музейні експозиції створюють на базі діючих або колишніх підприємств. Саме там виставляються для огляду унікальні технології або збережені виробництва за технологіями попередніх років, які користуються грантовою підтримкою.

    - Могли б навести конкретний приклад того, як за кордоном ділові люди «просувають» серед туристів своє виробництво?

   - Як приклад, можу навести музей текстилю в місті Тераса  поблизу іспанської Барселони. Цей музей розташований в колишній ткацькій фабриці кінця ХІХ століття, де зібрана прекрасна колекція тканин, костюмів, різноманітних аксесуарів і інструментів, що використовувалися в текстильному виробництві в різні історичні періоди. А величезний Каталонський музей науки і техніки розповість про індустріалізацію і технічний прогрес. У його унікальній колекції - експонати тих часів, коли в місті тільки починала розвиватися промисловість. Тут же - найостанніші розробки, пов'язані з нанотехнологіями. Щодня ці музеї відвідує багато організованих груп не тільки дорослих, а й дітей дошкільного і шкільного віку, студентство.

   За кордоном керівники підприємств досить тісно співпрацюють з туристичними фірмами, тим самим рекламуючи власну продукцію та розширюючи ринки збуту. Відзначу, що в Україні такий досвід використовується низкою підприємств з продукування шоколаду, пива в міні-виробництвах. Проте,  набагато більший науково-пізнавальний туристичний ефект можуть мати аналогічні виробництва на базі народних промислів.

     - Організація туристичних екскурсій на діючі виробництва та промисли може стати значною підмогою в розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечити додаткові надходження до місцевого бюджету?

  - Безумовно. Адже, такий підхід – це своєрідний рекламний хід для того чи іншого виробника, зрештою, промоція своїх можливостей, їхня популяризація.  Таким чином, промислове чи сільськогосподарське підприємство, або ж окремий виробник, отримують лояльність споживачів, збільшується ефективність певного бренду і зростання надходження коштів від подібних екскурсій.

  Отож, схоже, науковці всерйоз задумуються над обґрунтуванням нового для нашого краю виду туризму – науково-пізнавального та промислового чи сільськогосподарського. Об’єктами таких маршрутів на Тернопільщині вже можуть стати, скажімо, корпорація «Агропродсервіс», «Ватра», «Текстерно», «Оріон», місцеві пивзаводи, підприємства з ливарного, склодувного чи мебельного виробництва, окремі санаторно-оздоровчі заклади.

   Такий підхід до туристичної справи пожвавить і традиційні господарські промисли місцевого населення. Тож цілком вірогідно, туроператори зацікавляться такою темою і після розробки теоретичних засад та принципів нових для Тернопілля видів туризму, разом з науковцями, всерйоз візьмуться за прокладання оригінальних маршрутів. Такі мандрівки стосуватимуться як місць, пов’язаних із славетними людьми краю, так і організованих екскурсій на сільськогосподарські, промислові підприємства, у творчі майстерні народних умільців, самобутніх майстрів мистецтва нашого краю.

 Автор  Олег СНІТОВСЬКИЙ